успішно
УСПІШНО. Присл. до успішний. На своєму ділі вона, видно, зналася, бо хворих лікувала успішно (Збан., Єдина, 1959, 200); В перші години після форсування наступ розгортався досить успішно. Полк, рішучим ударом вибивши німців з лісу, викинув їх геть за дамбу (Гончар, III, 1959, 361); Перший екзамен - диктант з української мови - Улас склав успішно (Тют., Вир, 1964, 55).