утаюватися
УТАЮВАТИСЯ (ВТАЮВАТИСЯ), аююся, аюєшся, недок., УТАЇТИСЯ (ВТАЇТИСЯ), аюся, аїшся, док . 1. Залишатися непоміченим, невиявленим; приховуватися. Чути було, що до вільхи підійшли троє. Ступали м'яко й обережно, але від.. слуху малих лісовиків не міг ніхто втаїтися (Загреб., Диво, 1968, 148); Від нього не втаїлася безмовна туга сестри (Чорн., Красиві люди, 1961, 57).
2. Робити щось таємницею для інших. Дуже б мене уразило, коли б хто сказав, що це я вже про славу дбаю. Не втаюся: про славу, тілько.. про славу самого діла (Мирний, V, 1955, 362); - Сафроне Андрійовичу, а хтось бачив, як ви виїжджали? - Хіба від села з чимсь утаїшся? - здригнувся Сафрон (Стельмах, II, 1962, 184).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утаююся | утаюємося |
2 особа | утаюєшся | утаюєтеся |
3 особа | утаюється | утаюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утаюватимуся | утаюватимемося |
2 особа | утаюватимешся | утаюватиметеся |
3 особа | утаюватиметься | утаюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утаювався | утаювалися |
Жіночий рід | утаювалася | |
Середній рід | утаювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утаюймося | |
2 особа | утаюйся | утаюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | утаюючись | |
Минулий час | утаювавшись |