ухід
УХІД, уходу, ч., іст. Місце для промислу. Козаки й січовики провадили оборону,.. але мали й «уходи», місця для промислів (рибні, мисливські і т. ін.) (Л. Укр., VIII, 1965, 251); // уходи, ів, мн. Промисли. Дехто з козаків пішов на уходи за Ворсклу у степ.. Одні рибалчили, інші полювали, треті - солили й сушили, в'ялили й задимлювали рибу та птицю на зиму (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ухід | уходи |
Родовий | уходу | уходів |
Давальний | уходові, уходу | уходам |
Знахідний | ухід | уходи |
Орудний | уходом | уходами |
Місцевий | на/у уході | на/у уходах |
Кличний | уходе | уходи |