феноменологія
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ, ї, ж. , філос. 1. Ідеалістичне вчення Гегеля про феномени свідомості й форми розвитку духу.
2. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, представники якого вважають, що свідомість має свій, не залежний від матеріальної дійсності, зміст, а предмети об'єктивної дійсності (феномени) є лише символами цього змісту. Другим напрямом буржуазної філософії, ряд представників якого еволюціонізує до матеріалізму, є феноменологія (Ком. Укр., 1, 1965, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | феноменологія | феноменології |
Родовий | феноменології | феноменологій |
Давальний | феноменології | феноменологіям |
Знахідний | феноменологію | феноменології |
Орудний | феноменологією | феноменологіями |
Місцевий | на/у феноменології | на/у феноменологіях |
Кличний | феноменологіє | феноменології |