ферментувати
ФЕРМЕНТУВАТИ, ую, уєш, недок., хім., біол. 1. перех. Піддавати ферментації. Субкультура, виділена з печінки, ферментувала повільно глюкозу й маніт (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 45).
2. неперех. Перебувати в стані ферментації. *Образно. Самчук дивиться на світ ще тільки через вікно, але ненависть в ньому ферментує (Мельн., Поріддя.., 1959, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ферментую | ферментуємо |
2 особа | ферментуєш | ферментуєте |
3 особа | ферментує | ферментують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ферментуватиму | ферментуватимемо |
2 особа | ферментуватимеш | ферментуватимете |
3 особа | ферментуватиме | ферментуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ферментував | ферментували |
Жіночий рід | ферментувала | |
Середній рід | ферментувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ферментуймо | |
2 особа | ферментуй | ферментуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ферментуючи | |
Минулий час | ферментувавши |