фонокардіограф
ФОНОКАРДІОГРАФ, -а, ч. Медичний прилад для одержання фонокардіограм. // Прилад для осцилографічної реєстрації звукових коливань, що виникають в результаті діяльності серця.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фонокардіограф | фонокардіографи |
Родовий | фонокардіографа | фонокардіографів |
Давальний | фонокардіографові, фонокардіографу | фонокардіографам |
Знахідний | фонокардіограф | фонокардіографи |
Орудний | фонокардіографом | фонокардіографами |
Місцевий | на/у фонокардіографі | на/у фонокардіографах |
Кличний | фонокардіографе | фонокардіографи |