фонтанчик
ФОНТАНЧИК, а, ч . Зменш.-пестл. до фонтан 1, 3. Зайшов [Липтак] у скверик і сів на лавицю.. Від фонтанчика час від часу вітер заносив на нього дрібненькі краплі води (Томч., Готель.., 1960, 38); Кулі вихлюстували навколо них воду фонтанчиками (Перв., Атака.., 1946, 129); Найкращою гарантією від такої небезпеки [зараження] є застосування так званих фонтанчиків, при яких струмінь води потрапляє прямо в рот того, хто п'є (Шк. гігієна, 1954, 212).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фонтанчик | фонтанчики |
Родовий | фонтанчика | фонтанчиків |
Давальний | фонтанчикові, фонтанчику | фонтанчикам |
Знахідний | фонтанчик | фонтанчики |
Орудний | фонтанчиком | фонтанчиками |
Місцевий | на/у фонтанчику | на/у фонтанчиках |
Кличний | фонтанчику | фонтанчики |