фудулитися
ФУДУЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. - Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фудулюся | фудулимося |
2 особа | фудулишся | фудулитеся |
3 особа | фудулиться | фудуляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фудулитимуся | фудулитимемося |
2 особа | фудулитимешся | фудулитиметеся |
3 особа | фудулитиметься | фудулитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фудулився | фудулилися |
Жіночий рід | фудулилася | |
Середній рід | фудулилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фудульмося | |
2 особа | фудулься | фудультеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фудулячись | |
Минулий час | фудулившись |