фурма
ФУРМА, и, ж ., мет. Пристрій, через який вдувають повітря або кисень у металургійні печі та агрегати; становить собою наконечник (у доменних печах) або спеціальну трубку (у вагранках та конверторах). Данило Туркенич навчив його працювати з високим тиском газу на колошнику, змінювати за три хвилини фурми [в доменній печі] (Рудь, Гомін.., 1959, 3); Біля домни діють повітродувні машини, які з великою силою женуть по трубопроводах гаряче повітря. Вриваючись через фурми в черево домни, завантаженої рудою, коксом і вапняком, струмені повітря під тиском пронизують стовп шихтових матеріалів (Вітч., 1, 1974, 137).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фурма | фурми |
Родовий | фурми | фурм |
Давальний | фурмі | фурмам |
Знахідний | фурму | фурми |
Орудний | фурмою | фурмами |
Місцевий | на/у фурмі | на/у фурмах |
Кличний | фурмо | фурми |