хазяйливий
ХАЗЯЙЛИВИЙ, а, е. Те саме, що хазяйновитий. А пани-сусіди нашу панію похвалюють-величають - Ото хазяйлива! Ото розумна! Дарма, що молоденька,- добре б нам усім у неї вчитись! (Вовчок, І, 1955, 126); Хазяйливий, працьовитий і - коли треба - навдивовижу хоробрий, він виконував свої обов'язки бездоганно (Гончар, III, 1959, 384); Криві ворота, необмазана хата.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... (Мирний, І, 1949, 278); *Образно. На крутій гряді стоїть верба зелена кучерява, уся обсипана неначе жовтим пухом, колишеться од вітру й кадить на всі боки солодким духом, хазяйливії бджоли поважно так гудуть, впадають коло неї (Дн. Чайка, Тв., 1960, 186).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хазяйливий | хазяйлива | хазяйливе | хазяйливі |
Родовий | хазяйливого | хазяйливої | хазяйливого | хазяйливих |
Давальний | хазяйливому | хазяйливій | хазяйливому | хазяйливим |
Знахідний | хазяйливий, хазяйливого | хазяйливу | хазяйливе | хазяйливі, хазяйливих |
Орудний | хазяйливим | хазяйливою | хазяйливим | хазяйливими |
Місцевий | на/у хазяйливому, хазяйливім | на/у хазяйливій | на/у хазяйливому, хазяйливім | на/у хазяйливих |