хакати
ХАКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Важко дихати, видаючи глухі уривчасті гортанні звуки; хекати. День був гарячий - сказано в серпні: сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши (Свидн., Люборацькі, 1955, 147); Душно Рябкові - бач, як хакає, язик висолопивши (Сл. Гр.).
2. Те саме, що шаркати 1. Хакають пилки, і дзвенить сокира (Ю. Янов., II, 1958, 141); В житі вже хакала дідова коса, а Сергій все ще зорив у той бік, куди пролягли сліди (Мушк., Чорний хліб, 1960, 13).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хакаю | хакаємо |
2 особа | хакаєш | хакаєте |
3 особа | хакає | хакають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хакатиму | хакатимемо |
2 особа | хакатимеш | хакатимете |
3 особа | хакатиме | хакатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хакав | хакали |
Жіночий рід | хакала | |
Середній рід | хакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хакаймо | |
2 особа | хакай | хакайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хакаючи | |
Минулий час | хакавши |