хандрити
ХАНДРИТИ, рю, риш, недок. Бути в похмурому настрої; нудьгувати. [Пугач:] А мене іноді, віриш, така хандра безпросвітна обляже, так починає мені душу гнітити, що й світ не милий. [Гречаний:] Ось як в діло поринеш з головою - ніколи буде хандрити (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 43); Відчувши в собі неспокій, що гарячими хвилями прокочувався по жилах, Ольга сумувала, хандрила, не знаходила собі місця (Іщук, Вербівчани, 1961, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хандрю | хандримо |
2 особа | хандриш | хандрите |
3 особа | хандрить | хандрять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хандритиму | хандритимемо |
2 особа | хандритимеш | хандритимете |
3 особа | хандритиме | хандритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хандрив | хандрили |
Жіночий рід | хандрила | |
Середній рід | хандрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хандрімо | |
2 особа | хандри | хандріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хандрячи | |
Минулий час | хандривши |