ханжити
ХАНЖИТИ, жу, жиш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного. Виконуючи своє зобов'язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Бурл., Напередодні, 1956, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ханжу | ханжимо |
2 особа | ханжиш | ханжите |
3 особа | ханжить | ханжать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ханжитиму | ханжитимемо |
2 особа | ханжитимеш | ханжитимете |
3 особа | ханжитиме | ханжитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ханжив | ханжили |
Жіночий рід | ханжила | |
Середній рід | ханжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ханжмо | |
2 особа | ханж | ханжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ханжачи | |
Минулий час | ханживши |