хапати
ХАПАТИ1, аю, аєш, недок., перех. 1. Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого-, що-небудь. [Дженні:] Геть звідси, геть, бо я тебе уб'ю! (Хапає кия, що попавсь під руку, і заміряється на індіанку) (Л. Укр., III, 1952, 55); Час від часу дзвонив польовий телефон і капітан Сидорчук нервово хапав трубку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 7); Хлопець хапає Тоню й при всіх цілує, цілує самозабутньо, і мовчки дивляться на їхнє прощання чабани та чабанки (Гончар, Тронка, 1963, 329); Батько хапав його на руки, високо підкидав угору і, цілуючи, казав: - Молодчина Петро! Потомствений шахтар Петро Маслюк! (Багмут, Щасл. день.., 1951, 53); Коли караван з'являвся в свято, Шевченко хапав олівці, ішов з фортеці на цілий день із скибкою хліба і штовхався на міняльному дворі, милуючись соковитими барвами східного одягу, верблюдами, ішаками, виставленим на продаж крамом (Тулуб, В степу.., 1964, 180); З піхов шаблю цар хапає, На Івана наступає, Вже той Голик не втече - Ось його він посіче! (Перв., Казка.., 1958, 72); Хоч руки Слинька не зовсім ще загоїлись, він часто хапав терпуг або молоток, заходжувався допомагати слюсарям (Шовк., Інженери, 1956, 460); *Образно. Затяжний, глибокий кашель час від часу хапає хлопця за горло і немилосердно душить (Кир., Вибр., 1960, 289); Пронизливий вітер навально хапає.. в холодні обійми і засипає обличчя дрібними голочками дощу (Коз., Серце.., 1947, 27); // Братися, чіпляючись за що-небудь або повисаючи на чомусь. З того, як приятель мій, сопучи, хапав руками пучки очерету, підтягаючи вперед човна, я зрозумів, що й він був неабияк зацікавлений швидше вздріти дивну людину серед безмежних боліт-плавнів (Досв., Вибр., 1959, 409); // Поривчасто схоплювати кого-небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. Мати хапала старшого сина за руку, примовляючи: - Гаврюшо! Що-бо ти робиш? Гаврюшо! (Тют., Вир, 1964, 93); Тільки я витикаюся з-за хати і хочу попід призьбою тихенько пройти до дверей, як татова рука хапає мене за праве вухо (Мик., Повісті.., 1956, 20); Він чує тільки, як чиясь рука хапає його за чуба, і бачить, як усі його малюнки летять на підлогу (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 50); // Захоплювати зубами, кігтями (про тварин). [Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка,- так і хапа за литки, так і хапа!.. (Кроп., II, 1958, 137); Левиця пазурами хапає перелякану тварину за крижі або за бік. Миттю валяє на землю (Наука.., 9, 1971, 50); // перен. Зачіпати, чіпляти галузками, сучками, колючками і т. ін. (про рослину). Навислі гілляки хапали Юру за крисаню (Фр., IV, 1950, 420); З незвички Серьожка весь час за щось чіплявся, кущі хапали його за поли, обдерті руки гостро щеміли (Гончар, IV, 1960, 60); // Швидко, жадібно підбирати що-небудь, з'їдаючи; жадібно пастися (про тварин). З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик - і давай похапцем хапати зерно (Мирний, І, 1949, 129); Він знехотя поплентався в двір і почав заганяти в хлів овечки, котрі розсипались по дворі і хапали зелений шпориш попід тином (Н.-Лев., VI, 1966, 308); Пан офіцер.. вів коня, що понад шляхом жадібно хапав зубами нескошений овес (Чорн., Визвол. земля, 1959, 132); // Ловити ротом, поглинаючи; захоплювати дзьобом (про рибу, птаха); клювати. Крячки стрілами падали на воду і хапали рибу: то був знак, що риби наплило до берега доволі (Н.-Лев., II, 1956, 227); Смагляве личко [хлопчика] сяяло від щастя, Округлими ставали оченята, Коли хапав наживу окунець Чи лящик хитрий (Рильський, II, 1960, 303); Кури хапали з-під заступа черв'яків (Донч., Вибр., 1948, 219); Галченя пожадливо хапало комах, черв'яків і похапцем ковтало (Коп., Як вони.., 1948, 32).
◇ Бога за бороду хапати - здійснювати те, що здається неможливим; опановувати що-небудь. А дзвіниця Лаврська хрестом на вас нахваляється: - Бога,- мовляла,- за бороду хапаєш? До ангелів дорівнявсь?! Літаєш?! (Вишня, І, 1956, 211); За гаряче й студене хапати див. гарячий; Зірки з неба хапати див. зірка; Хапати бика за роги - те саме, що Брати бика за роги (див. бик1). «Дивно,- подумав [Форст] про себе,- я ніби чогось нервую». І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (Коз., Блискавка, 1962, 244); Хапати голову в руки; Хапати себе за голову - те саме, що Братися (хапатися) за голову (див. голова). - Залишіть, прошу, свої ради при собі. Мені їх не треба...- носився по хаті Аркадій Петрович, хапаючи голову в руки (Коцюб., II, 1955, 399); Хапати за барки (за груди, за петельки, за комір і т. ін.) кого - те саме, що Брати за барки (див. барки). - Що? - скрикнув він, хапаючи цигана за барки. - Мене не пускати на мій виноградник?! (Коцюб., І, 1955, 212); - За що ж ти мене душиш, гад? - хрипів Дорош, хапаючи німця за груди (Тют., Вир, 1964, 319); [Загуба (хапає його за груди) :] У, задушив би такого! [Мисочка (виривається) ] Ну-ну! Ти мене за петельки не хапай! (Мам., Тв., 1962, 503); Філька схоплюється на ноги, щоб втікати звідси, але в цю ж мить несподівано чиясь сильна й нещадна рука хапає його за комір (Шиян, Баланда, 1957, 110); Хапати за горло - те саме, що Брати за горло (див. горло). - От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці... А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Шовк., Інженери, 1935, 193); Хапати за поли (за плащ, за стремена і т. ін.) - беручи кого-небудь за одяг, стремена, благати, просити про щось. - Проси ще, та не лінуйсь, кривись добре.. І не відчепись, за поли хапай, аж поки дасть (Коцюб., І, 1955, 130); - Не вибігала ж за ним услід моя паніматка, як у тій пісні, не хапала за стремена, не прохала вернутись, напитись варенухи, прибратись у голубий жупан та хоч раз іще подивитись на свою милу (П. Куліш, Вибр., 1969, 97); Хапати сторчака (сторчаки) див. сторчак1.
2. розм. Те саме, що ловити 2, 4. Навиклим рухом Іван хапа вівцю за хребет і тягне до себе (Коцюб., II, 1955, 324); [Матушка гуменя:] Беріть його!.. в'яжіть його! Він злодій, злодій... украв добро наше. [Люди (хапають Василя) :] Ану, пане отамане, показуйся личком (Мирний, V, 1955, 114); Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // Нападаючи на кого-небудь, пожирати. - А ти [шуліка] подумай, пане-брате, Яке життя твоє завзяте: Весь вік курчат і пташечок хапав, Ні ласки, ні жалю не знав (Гл., Вибр., 1951, 131); // Вистежуючи кого-небудь, затримувати, заарештовувати. У Києві було багато.. арестів [арештів], поліція забралась навіть в самий університет.. Почали хапати студентів (Л. Укр., V, 1956, 185); На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували та хапали комуністів, яких ще не встигли замкнути (Чорн., Визвол. земля, 1959, 108); // перен. Охоплювати, полонити кого-небудь (про почуття, стан і т. ін.).
◇ [Аж] за очі хапати - надто інтенсивно виявлятися; вражати, засліплювати. Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав, і все від нього сяяло, блискотіло (Кобр., Вибр., 1954, 142); Далі пішла гущавина, сумерки хапали за очі, і пан чигиринський сотник мусив злізти з коня, взяти його за поводи і вести далі, ногами мацаючи стежку під собою (Фр., IV, 1950, 174); - Пане,- додав жандарм,- у Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини.., 1968, 98); Мороз хапає (хапав) за що: а) про різке відчуття холоду, замерзання. Під ногами скрипів сніг, мороз хапав за обличчя та руки, стискував лещатами взуття (Збан., Єдина, 1959, 72); б) про неприємний дріж від несподіваного сильного переляку, переживання тощо. Він ніколи не сумнівався в існуванні відьом на світі, і тепер мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька - відьма (Коцюб., І, 1955, 270); Одур хапає див. одур; Хапати дрижаки (дрижаків) див. дрижаки; Хапати за душу (за серце) - те саме, що Брати за душу (за серце) (див. брати). Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи (Баш, Проф. Буйко, 1946, 92); Морози взялися люті. На палець замурувало в хаті шибки, аж сумом хапало за душу: коли-то вони тепер відтануть! (Гончар, II, 1959, 163); Дика радість хапає за серце... (Коцюб., II, 1955, 132); Ковалів продовжував ходити до річки, записувати щось у блокнот, мугикати собі під ніс довгими осінніми вечорами, коли за серце хапав смуток за домівкою (Чаб., Тече вода.., 1961, 81); Хапають корчі кого - корчить кого-небудь. Вірі ставало все гірше і гірше. Вже три дні вона пила лише чай. А починала їсти рибу, її одразу нудило, хапали корчі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 197).
3. розм. Брати, захоплювати що-небудь із поспіхом, у великій кількості, без розбору. Василина перелякалась навіки, хапала все з стола і ховала під лавку (Н.-Лев., II, 1956, 56); Дині хапали [люди] з рук, платили втроє дорожче і щасливими пропихалися з натовпу (Ле, Міжгір'я, 1953, 300); З усіх кутків і закутків діти кинулися до казана, обсіли довкола, руками хапали гарячу картоплю і їли її без хліба і солі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15); // перев. із сл. п о в і т р я. Жадібно, із зусиллям вбирати, втягувати в себе. Всміхався [ти] в простори й жадно хапав легенями весняне повітря, насичене пахом ріллі (Головко, І, 1957, 68); Раз по раз хапала [жінка] грудьми густе повітря з димом, широко розплющила на лампу великі очі, повні невимовного жалю (Мик., II, 1957, 41); Раптом їй зробилося погано. Вона добрела до дверей і, тримаючись руками за косяк, пожадливо хапала гарячим ротом свіже морозне повітря (Тют., Вир, 1964, 511); Хропуть чуйні коні, хапаючи ніздрями важкий сморід тліючого ганчір'я, горілої сажі, газу недавно вибухлих мін (Гончар, III, 1959, 378); // Спішно збирати (врожай). Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину на панський лан, щоб хапать своє жито та пшеницю (Н.-Лев., II, 1956, 185); // Одержувати невисокі (перев. погані) оцінки. Валентин хапав переважно трійки, а Борис був чесним відмінником, і на зборах його під оплески обирали в президію (Гончар, IV, 1960, 77); // Загарбувати, привласнювати, красти, відбирати що-небудь. [Анзорге:] Тепер пани не вірують ні в бога, ні в чорта.. Отож і крадуть нам остатній шматок хліба і хапають нам з-перед рота кожну рісочку, де тільки потрапляють (Л. Укр., IV, 1954, 220); Магнати у Варшаві підняли гвалт, що Єремія свавільно хапає та присвоює собі чужі маєтності (Н.-Лев., VII, 1966, 96); Колонізатори, які по-хижацькому грабували багатства поневолених ними народів, хапали те, що обіцяло їм великі бариші, те, що легше й дешевше діставалося (Ком. Укр., 2, 1965, 43).
◇ Хапати з вогню (з огню) - швидко брати що-небудь. Бичковський задумався. - Чого ви думаєте? Індик довго думав та й здох... Тут треба.. з огню хапати, хоч би й руки попекти, а не йти полапки! - крикнула Христина.- Зараз беріть листок паперу та й пишіть до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 81).
4. перен. Жадібно, швидко сприймати, осягати що-небудь (розумом, органами чуттів); ловити. Навіть брати Басараби, видячи, як пильно хапають ріпники їх слова і як живо розвивають їх далі по-своєму, почали щиріше приставати до нового руху (Фр., V, 1951, 371); Вони [молоді робітники] не вбирають, а хапають, хватають художнє слово, пісню, музику, танок (Вишня, І, 1956, 334).
◇ На льоту (лету) хапати див. літ1; Очі хапають що - погляд спиняється на чому-небудь, виділивши його з інших предметів. Несподівано мої очі хапають казенний пакет на столі (Вас., II, 1959, 296); Дипкур'єр умирає. Його очі хапають стіни (Ю. Янов., V, 1959, 123); Хапати вершки - вивчати, пізнавати що-небудь поверхово. Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать (Укр.. присл.., 1963, 282); Хапати високо (далеко) - сягати далеко розумом, думкою, уявленням. [Галя:] Яка ти, Дуню, наївна!.. [Явдоха:] Тобто дурна? [Галя:] Навіщо ти, Дуню, так далеко хапаєш? Можна бути й не дурним, та простим (Мирний, V, 1955, 134); Хапати кожне слово - те саме, що Ловити кожне слово (див. ловити). Її розум, як губка, хапав кожне слово Курбали і, поєднавши їх із тим, що знав раніш, уважно, обережно вибирав з хаосу цих всіх речень окремі моменти (Досв., Вибр., 1959, 280).
ХАПАТИ2, ає, недок., безос., діал. Вистачати (у 1 знач.). Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу і, викарабкавшись, знову неслася далі та далі (Мирний, IV, 1955, 305); - На чужій землі хата, і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає (Барв., Опов.., 1902, 502).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хапаю | хапаємо |
2 особа | хапаєш | хапаєте |
3 особа | хапає | хапають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хапатиму | хапатимемо |
2 особа | хапатимеш | хапатимете |
3 особа | хапатиме | хапатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хапав | хапали |
Жіночий рід | хапала | |
Середній рід | хапало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хапаймо | |
2 особа | хапай | хапайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хапаючи | |
Минулий час | хапавши |