хвалькуватість
ХВАЛЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. хвалькуватий. За.. зухвалість і хвалькуватість його не полюбляли в батареї (Сміл., Зустрічі, 1936, 90); Нашому мистецтву повинні бути однаково чужі як розгубленість перед складностями життя, згущення похмурих фарб, так і хвалькуватість, обивательське самовдоволення (Літ. Укр., 12.I 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвалькуватість | хвалькуватості |
Родовий | хвалькуватості, хвалькуватости | хвалькуватостей |
Давальний | хвалькуватості | хвалькуватостям |
Знахідний | хвалькуватість | хвалькуватості |
Орудний | хвалькуватістю | хвалькуватостями |
Місцевий | на/у хвалькуватості | на/у хвалькуватостях |
Кличний | хвалькуватосте | хвалькуватості |