хвилька
ХВИЛЬКА1, и, ж. Зменш.-пестл. до хвиля1 1. Він.., ледве переводячи віддих, стежить, як рибка смикає, як від поплавця розходяться маленькі-маленькі хвильки... (Хотк., І, 1966, 53); Озеро було спокійне, жодної хвильки не з'являлося на його поверхні (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 250); Сутеніло. Десь за дощовими хмарами сідало сонце. Ніжними хвильками парувала зволожена безкрая рілля (Баш, На.. дорозі, 1967, 34); Ясний червонястий одлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках, по білих чолах (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Він зосереджено нахмурював високий, трохи випнутий лоб, проводив рукою по м'яких хвильках темного чуба і висловлював який-небудь здогад (Мик., II, 1957, 507); *Образно. В холоді думок ворушаться і теплі хвильки: таки побачить вона в цьому році свою сім'ю, своїх дітей у новій, на дві половини хаті (Стельмах, І, 1962, 226).
ХВИЛЬКА2, и, ж. Зменш.-пестл. до хвиля2. Хвилька тривожної мовчанки - свиснула стріла - і заревів звір (Фр., VI, 1951, 14); Іскров хвильку помовчав (Бойч., Молодість, 1949, 9); Хутко «спускає» [він] заразом дві карти замість однієї і метає далі. Ніхто не помітив. Це була одна коротка, невловна хвилька (Мик., II, 1957, 480).
◇ За (через) [якусь] хвильку - те саме, що За (через) [якусь] хвилину (див. хвилина). Сьогодні отець Олександер зовсім не довго був у Глафіри Іванівни: зайшов і вийшов за хвильку. І таке в нього на обличчі, немов вони полаялися (Мик., Кадильниця, 1959, 11); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (Стельмах, І, 1962, 401); І (й) на хвильку [оком] не змигнути див. змигати; На [одну, єдину, якусь і т. ін. ] хвильку - те саме, що На [одну] хвилину (див. хвилина). Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 37); - Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку!.. (Гончар, III, 1959, 319).
ХВИЛЬКА3, и, ч. Назва гри в карти. Семен і три парубки сідають на полу і грають у хвильки (Кроп., І, 1958, 86); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери в хвильки (Мирний, II, 1954, 99); Він навіть і в той час як тигр бува, коли В неділю вріжеться з сусідами у хвильки (Рильський, II, 1956, 207).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвилька | хвильки |
Родовий | хвильки | хвильок |
Давальний | хвильці | хвилькам |
Знахідний | хвильку | хвильки |
Орудний | хвилькою | хвильками |
Місцевий | на/у хвильці | на/у хвильках |
Кличний | хвилько | хвильки |