хвойдина
ХВОЙДИНА, и, ж., діал. Лозина. Заходився [Василь] вирізувати з куща тоненькі хвойдини - хотів возика плести (Гр., І, 1963, 295); Щойно хто-небудь з солдатів підводив голову, щоб розправити спину й перепочити, унтер зараз же ляскав хвойдиною по лутці і на всю майстерню гукав: - Ей, що там байдикуєш? Я тобі!.. (Добр., Ол. солдатики, 1961, 132).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвойдина | хвойдини |
Родовий | хвойдини | хвойдин |
Давальний | хвойдині | хвойдинам |
Знахідний | хвойдину | хвойдини |
Орудний | хвойдиною | хвойдинами |
Місцевий | на/у хвойдині | на/у хвойдинах |
Кличний | хвойдино | хвойдини |