хизуватися
ХИЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чим і без додатка. Виставляти що-небудь напоказ, пишатися чим-небудь; хвалитися, чванитися. Я от сам покірно ношу вузьконосі черевики, подібні до тих, що носили наші діди, а мусив би, очевидно, носити тупоносі, якими хизувалися елегантні джентльмени за моїх молодих літ,- мусив би, коли б так продиктувала всевладна мода (Рильський, Веч. розмови, 1964, 171); Поважно стояли багачі, безсоромно хизуючись у церкві своїм багатством (Цюпа, Назустріч.., 1958, 22); - Невже ти такий непосидючий? - А то ні! - хизувався хлопчик.- Я такий, що спокійно й одного уроку не просиджу (Збан., Малин. дзвін, 1958, 79); Солдати скидали з себе амуніцію недбало, хизуючись один перед одним, як уміють хизуватися тільки фронтовики (Загреб., Європа 45, 1959, 43); *Образно. Вітер хизувався своєю пустотливістю (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 592); Щиглики попискували в клітці, хизувалися червоними штанцями (Тют., Вир, 1964, 539); *У порівн. Вирвавшись з міцних обіймів зими на волю, річка котила руді хвилі, немов хизуючись тим, що тепер її ніхто не спинить (Кочура, Родина.., 1962, 147).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хизуюся | хизуємося |
2 особа | хизуєшся | хизуєтеся |
3 особа | хизується | хизуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хизуватимуся | хизуватимемося |
2 особа | хизуватимешся | хизуватиметеся |
3 особа | хизуватиметься | хизуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хизувався | хизувалися |
Жіночий рід | хизувалася | |
Середній рід | хизувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хизуймося | |
2 особа | хизуйся | хизуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хизуючись | |
Минулий час | хизувавшись |