хирявий
ХИРЯВИЙ, а, е. Те саме, що хирний. Щоб краще одурить Петра, Прикинувсь хирявим Мазепа (Греб., І, 1957, 112); Світанок застав Михайла в ліску біля шосе, в хирявому сосновому ліску з низенькими кривими деревцями (Загреб., Європа 45, 1959, 34); - Хирява шляхта на сеймі знов усе догори ногами переверне! (Стор., І, 1957, 356).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хирявий | хирява | хиряве | хиряві |
Родовий | хирявого | хирявої | хирявого | хирявих |
Давальний | хирявому | хирявій | хирявому | хирявим |
Знахідний | хирявий, хирявого | хиряву | хиряве | хиряві, хирявих |
Орудний | хирявим | хирявою | хирявим | хирявими |
Місцевий | на/у хирявому, хирявім | на/у хирявій | на/у хирявому, хирявім | на/у хирявих |