хитрити
ХИТРИТИ, рю, риш, недок. Те саме, що хитрувати. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл., І, 1952, 286); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути, що ж він мав справді на думці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 68); - Слухай,- каже довгохвоста [Сорока] - Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Гл., Вибр., 1951, 229); «Клопіт!» - думаєте ви, задивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Мирний, IV, 1955, 320); «Стиляга» спершу нібито дотримувався правил бою. Потім, після кількох добрих стусанів, розлютувався і почав вимахувати великими шкіряними рукавицями у всі боки. Дуже смішно хитрив, намагаючись обдурити свого противника (Ткач, Арена, 1960, 175); Вони [шаланди] довго сновигають у гавані, як нічні птахи, лавірують, хитрять із вітром і, врешті, як гуси, випливають за хвилеріз (Ю. Янов., II, 1958, 45).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хитрю | хитримо |
2 особа | хитриш | хитрите |
3 особа | хитрить | хитрять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хитритиму | хитритимемо |
2 особа | хитритимеш | хитритимете |
3 особа | хитритиме | хитритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хитрив | хитрили |
Жіночий рід | хитрила | |
Середній рід | хитрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хитрімо | |
2 особа | хитри | хитріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хитрячи | |
Минулий час | хитривши |