хлистати
ХЛИСТАТИ, хлищу, хлищеш, недок., перех., розм. 1. Пити жадібно, швидко; пити; // Пити що-небудь спиртне, перев. у великій кількості. - Сивуху [Ентелл] так, як брагу, хлище (Котл., І, 1952, 97); // Пити що-небудь, захоплюючи його язиком (про тварин). В хаті на долівці -- розбита миска, розлита страва, свиня хлище розлите (Вас., III, 1960, 323); Смачне густе пійло корова з цебра хлище (Горд., Заробітчани, 1949, 9).
2. Їсти ложкою яку-небудь (перев. рідку) страву. Наварив юшки -- нехай хлищуть (Номис, 1864, № 3522).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлищу | хлищемо |
2 особа | хлищеш | хлищете |
3 особа | хлище | хлищуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлистатиму | хлистатимемо |
2 особа | хлистатимеш | хлистатимете |
3 особа | хлистатиме | хлистатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хлистав | хлистали |
Жіночий рід | хлистала | |
Середній рід | хлистало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлищімо | |
2 особа | хлищи | хлищіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хлищучи | |
Минулий час | хлиставши |