хмелити
ХМЕЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. 1. Додавати хмелю (у 1 знач.) в який-небудь напій. Загадав Іван ся женити, з м'якин [з полови] пиво варити, кропивою хмелити (Сл. Гр.).
2 Робити кого-небудь хмільним; п'янити. Чарки заходили, по руках. Не горілка хмелила - радість. Сердечні бриніли розмови (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 17); // перен. Збуджувати кого-небудь, паморочити голову комусь. Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту (Гончар, Циклон, 1970, 175); // перен. Позбавляти ясності (розум, свідомість, думки тощо). Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість, плутав думки і слова (Тулуб, Людолови, І, 1957, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хмелю | хмелимо |
2 особа | хмелиш | хмелите |
3 особа | хмелить | хмелять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хмелитиму | хмелитимемо |
2 особа | хмелитимеш | хмелитимете |
3 особа | хмелитиме | хмелитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хмелив | хмелили |
Жіночий рід | хмелила | |
Середній рід | хмелило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хмелімо | |
2 особа | хмели | хмеліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хмелячи | |
Минулий час | хмеливши |