хмиз
ХМИЗ, у, ч. 1. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Чуб., V, 1874, 324); Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу (Н.-Лев., II, 1956, 221); [Одарка:] Що ж це дівка й досі не несе хмизу У печі зовсім погасло (Кроп., I, 1958, 113); Назустріч їхала валка саней із хмизом (Хотк., І, 1966, 121); *У порівн. Розмова загорілася, як сухий хмиз на огні. Щира, гаряча, довга... (Вас., Талант, 1955, 12).
@ Докидати (докинути) хмизу в жар, рідко - те саме, що Підливати (підлити) масла у вогонь (див. підливати). І вона [Марія Африканівна], вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, теж докинула хмизу в жар (Збан., Курил. о-ви, 1963, 244); Підкладати (підкласти) хмизу див. підкладати.
2. рідко. Те саме, що хмизняк 1. Заросла дороженька [доріженька] хмизом (Сл. Гр.); Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (Сос., І, 1957, 231).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хмиз | хмизи |
Родовий | хмизу | хмизів |
Давальний | хмизові, хмизу | хмизам |
Знахідний | хмиз | хмизи |
Орудний | хмизом | хмизами |
Місцевий | на/у хмизу | на/у хмизах |
Кличний | хмизе | хмизи |