ходи
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ходи | |
Родовий | ходів | |
Давальний | ходам | |
Знахідний | ходи | |
Орудний | ходами | |
Місцевий | на/у ходах | |
Кличний | ходи |
хід
ХІД, ходу, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули - катма ходу... (Гл., Вибр., 1957, 34); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Март., Тв., 1954, 189); Есмінець зменшив швидкість ходу (Трубл., Шхуна.., 1940, 261); // Відстань, яку можна пройти за певний час. Любить він [гуцул], мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи півднини ходу До найближчого бува сусіди (Фр., XIII, 1954, 330); Він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Тют., Вир, 1964, 287); Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз перебуває за кілька хвилин ходу від нього (Гончар, III, 1959, 399); // Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Забіла, Одна сім'я, 1950, 52); Авто рушило пляжем.. Воно посувалося не швидко, ..проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Смолич, І, 1958, 101); Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18).
◇ Давати (дати) задній хід див. задній; Давати (дати) хід - приводити в рух. Шумейко дав хід, і паровоз обережно рушив уперед (Смолич, І, 1947, 298); Давати (дати) ходу - поспіхом, швидко тікати або йти звідки-небудь. Чого ж ти нас кидаєш? куди ти так швидко ходу даєш, та й не озирнешся на нас (Барв., Опов.., 1902, 208); Заднім ходом - задньою частиною, задом уперед. На поворотах не можна обганяти, стояти, а також рухатись заднім ходом (Автомоб., 1957, 278); З ходу: а) у русі, не зупиняючись. Підводи гуркотіли і гуркотіли в темряві. На повнім галопі підскакуючи до висоти і з ходу розвертаючись, вони звалювали в купу набиті мінами ящики і знову гнали по новий вантаж (Гончар, III, 1959, 47); Він вискакує з хати і.. горошинкою викочується на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок (Стельмах, І, 1962, 215); б) зразу, тут же. Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 139); - Нам, партизанам, дуже хотілося б знати, чи ви будете форсувати Дніпро з ходу, чи... ну як би сказати? Чи ви зазимуєте? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88); - А Кульницький - це в'юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію або приноровлюється до них, як вигідніше йому (Стельмах, II, 1962, 214); І ходу - швидко, бігом почати тікати, йти звідкись. Треба було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент - і ходу (Ю. Янов., І, 1954, 56); [Сергій:] Дядю, милий. Це нечесно, пляшку з стола і ходу. Прошу, прошу, чарочку (Корн., II, 1955, 27); Малий хід див. малий; На повному (повнім) ходу див. повний; На ходу: а) під час руху. Не доїжджаючи до своєї станції, Яшко на ходу виплигнув і довго дивився вслід на червону крапку ліхтаря на задньому вагоні (Головко, І, 1957, 172); б) продовжуючи рухатися, не зупиняючись. Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи (Мирний, І, 1954, 265); За ним ішов чоловік з фотоапаратом, на ходу щось записуючи у блокнот (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 6); в) не відриваючись від якоїсь справи, якогось діла; нашвидку, попутно. А робив [Грицько], як той віл, цілий день.. навіть мало що їв та й то все на ходу (Мирний, І, 1949, 174); г) зразу, дужо швидко. [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці - розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу... (Мороз, П'єси, 1959, 305); - А може, це не Щербини були, а хтось із тих, які живуть у моєму лісі? Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї (Стельмах, І, 1962, 91); З одного ската виходило по дві круглі, оригінальної форми посудини, а коли яка протікала, то її тут, на ходу, й вулканізували (Гончар, Тронка, 1963, 26); д) у дії. Хай вантажна стріла труду Буде вірна, як руки робочі, І машини нехай на ходу Будуть в буряні й темні ночі (Забашта, Нові береги, 1950, 20); Бригада слюсарів.. стежить за тим, щоб електрокарне господарство завжди було «на ходу» (Веч. Київ, 12.II 1970, 1); На ходу підметки рвати (зривати) див. підметка; Піддавати (піддати) ходу - швидше йти чи втікати звідки-небудь. - Куди ти? Гунцвот! - тупа ногою пан.- Назад!..- Гусій тільки піддає ходу. Стоїть пан хвилину і дивиться в пустку (Коцюб., II, 1955, 58); - Чуєте: клацають [німці чобітьми]. - Я не чую... Де? - За спиною.- Хай собі клацають,- сказала, озирнувшись, Іллєвська, проте піддала ходу (Гончар, IV, 1960, 52); Повний хід див. повний; Притишити хід див. притишувати; Своїм ходом: а) те саме, що пішки. - Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трішки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 446); б) за допомогою роботи механізму, мотора (про машину). Всі дивляться в поле. Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (Довж., І, 1958, 79); Стишувати (стишити) хід див. стишувати.
2. заст., уроч. Похід, процесія. Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла (Фр., XII, 1953, 366); Гордість і схвалення викликав урочистий хід ударних бригад, нагороджених червоними вимпелами, емблемами, відзнаками (Свята.. Рад. Укр., 1971, 11).
Полонинський хід - супроводжуване піснями та обрядами виганяння худоби з села на полонини навесні. Починається праця на гірських пасовищах весняним полонинським ходом, який і в минулому відзначався святково (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 45); На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує (Коцюб., II, 1955, 320); Хресний хід - процесія з хрестами, корогвами, іконами. Монастир, за традиціями ігумені.., вирушає хресним ходом до криниці (Мик., II, 1957, 291); Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби.. Увесь цей хресний хід сповнений таємничої врочистості (Довж., І, 1958, 43).
3. Характер переміщення, спосіб, манера ходити; хода. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний (Фр., II, 1950, 18); Підслухала, як один панич глузував з її товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей хід присвоїла собі й до сьогодні (Март., Тв., 1954, 234); Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне обличчя - все те навівало на паню Наталю спокій (Коцюб., II, 1955, 164).
4. Коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь; прохід. Було ми ходимо малими по печерах тих,- запалимо віти соснові та й ходимо; а хід узенький та низький і дуже трудний (Вовчок, І, 1955, 180); Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч... А на всі боки, до церкви, до річки, до лісу - підземні ходи. ..Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Смолич, II, 1958, 51); Там, на хуторах, у відгороджених глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики (Гончар, II, 1959, 231); // Лаз, прохід, виритий звірами, черв'яками в землі або черв'яками в дереві, плоді і т. ін. Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали шашелеві ходи, Кругами сходили суки (Бичко, Вогнище, 1959, 242); Личинки трача утворюють під шкірочкою перших плодів звивисті ходи (Хлібороб Укр., 7, 1966, 31).
Хід (ходи) сполучення див. сполучення.
◇ Знати всі ходи [й виходи] - те саме, що Знати всі входи й виходи (див. вхід). Важкою буде дорога на той бік, навіть якщо знаєш всі ходи й виходи з Сиваша (Гончар, II, 1959, 401).
5. Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід. Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (Коцюб., III, 1956, 403); [Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас? [Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам, звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад (Вас., III, 1960, 232); Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн кав'ярні зупинив його: - То хід тільки для дівчат (Ю. Янов., II, 1958, 86); // Частина приміщення, що служить для входу та виходу з нього. То все було на бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом (Мирний, III, 1954, 261); За яких-небудь чверть години був [Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти. Обійшов стороною - у хвіртку поза багажним склепом, і - на перон (Головко, II, 1957, 528); // Прохід, що з'єднує різні частини одного приміщення або сусідні будівлі. Що далі ми йшли підвальними ходами, то більше дивувався дядя Михайло (Сміл., Сашко, 1954, 125); // Шлях, дорога куди-небудь. Молодиця з дівчинкою.. знайомими гайовими ходами і стежками доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367).
6. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі. Тихо, з очима, покритими мрійним туманом, він говорив їй про хід вечорів (Коцюб., II, 1955, 295); Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і собою, і ходом роботи на шахті (Собко, Нам спокій.., 1959, 113); Хід подій; Хід бою; // Напрям, характер чого-небудь. В теоретичному відношенні вони [комуністи] мають перед рештою маси пролетаріату ту перевагу, що розуміють умови, хід і загальні результати пролетарського руху (Комун., маніф., 1963, 43): Михай зіщулився. Він ще не може зрозуміти хід думок хитрого слуги (Чаб., Балкан. весна, 1960, 512); // Розвиток сюжету, дії художнього твору. Йшла в театрі одного словацького міста якась історична п'єса. За ходом дії герой там вигукує: «Русь іде!» - і от, почувши це речення, всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати (Рильський, IX, 1962, 12); // Етап розв'язання задачі. Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись у ходах, він тепер розв'язав її (Коцюба, Нові береги, 1959, 272).
◇ В (у) ході чого - під час, у процесі чого-небудь. Розгром німців під Москвою був початком корінного повороту в ході війни (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 19); Брянський оцінював.., як переборювалися складні ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході бойових дій (Гончар, IIІ, 1959, 52); В ході шкільного навчання в учнів розвиваються процеси розуміння (Рад. психол. наука.., 1958, 191); Хід речей (справи, справ і т. ін.) - розвиток, протікання, проходження подій, явищ. Юрка допитували третім. Хід справи від самого початку її виникнення склався так, що він ішов третім, останнім (Дор., Не повтори.., 1968, 40); Кожна ж людська думка - предметна, бо, як говорив В. І. Ленін, хід ідей визначається ходом речей (Рад. літ-во, 8, 1965, 12).
7. Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом і т. ін.; // Повний технологічний процес, що здійснюється в чому-небудь; цикл. Григорію Сидоровичу не треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід печі,- йому здалося, що домна співає (Ю. Янов., II, 1954, 111); // Звуки, утворювані дією механізму.
◇ В ходу що - у вжитку, в обігу, поширене що-небудь. - У них там [в Америці] теж ярмарки є? - поцікавився дід.- Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Гончар, І, 1959, 31); Давно вже в ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати, бо зростають наші завдання (Ком. Укр., 12, 1969, 74); Іти (піти) в хід - починати широко застосовуватися, використовуватися. Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Збан., Сеспель, 1961, 110); Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка, всі види переконувань у неповторний цей великий час самовизначення (Довж., І, 1958, 46); Мололи в себе вдома потайки, пішли в хід старі дідівські жорна, які валялись десь на огородах та попід хатами (Хижняк, Тамара, 1959, 41); На повний хід див. повний; На холостому ходу; На холостих ходах; Холостим ходом: а) без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії, роботи. Все робилося послідовно і методично. Спершу апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну. Далі апарат, що працював холостим ходом, припасовували на тварині, а в жолоб перед її носом сипали щось смачненьке (Вол., Місячно срібло, 1961, 264); - Коли набираєш грунт на ніж [бульдозера], прислухайся до роботи двигуна. Як тільки відчуєш, що він починає втрачати потужність,- годі. Надолужуй на іншому: коли повертаєшся на робоче місце, переключай на максимальну швидкість. Хочеш час зекономити, то саме тут і економ, на цих холостих ходах... (Гончар, Тронка, 1963, 267); б) без належних результатів, бажаних наслідків; безрезультатно. - На холостому ходу працюємо! - Тобто як? - А так, Митричу, поту багато, а толку мало (Панч, II, 1956, 72); Коли, скажімо, якесь підприємство не виконує плану або випускає недоброякісну продукцію, то це значить, що вся партійна робота на цьому підприємстві йде на холостому ходу (Ком. Укр., 6, 1960, 42); Нормальним (звичайним) ходом - нормально, звичайно. Я думав, що справа піде нормальним ходом (Драг., II, 1970, 507); Повним ходом див. повний; Пускати (пустити) в хід - починати застосовувати, використовувати що-небудь. Протягом години мінометникам кілька разів доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (Гончар, III, 1959, 451); - Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132); Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); Робочий хід - корисна робота механізму або його частини. Під час робочого ходу машини транспортери садильних механізмів приводяться в рух, а сошник утворює садильну щілину (Колг. енц., II, 1956, 430); Холостий хід - робота механізму або його частини без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії.
8. перен. Певний прийом, маневр, дія для досягнення чого-небудь. [Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід (Корн., II, 1955, 45); Йому пропонували мир.. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг (Рибак, Час.., 1960, 493).
9. Черговий виступ гравця в картярській, шаховій, шашковій і т. ін. грі. Лагунський поставив кісточку, але гра розладналась, Лагунська уїдливо то пускала шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами (Коцюба, Нові береги, 1959, 433); Помкапітана зробив хід конем і, хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122); Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно (Сміл., Сашко, 1957, 112).
10. Нижня ходова частина воза або інших транспортних засобів. Весело цокотіли по добрій дорозі залізні ходи (Головко, II, 1957, 37); Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз (Стельмах, І, 1962, 409); // Нижня ходова частина пристрою, який рухається за допомогою власного двигуна. Трактори здригнули важким залізним тілом, глибоко вдавили землю широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ (Епік, Тв., 1958, 350); Повзуть задумано гармати на механічному ходу (Сос., II, 1958, 442); Рама обприскувача.. встановлена на двоколісному ході (Механ. і електриф.., 1953, 117); // Переміщення рухомої частині механізму від одного крайнього положення до іншого. Хід поршня; Хід преса; // Відстань, на яку ця частина переміщується; // розм. Нижня частина взуття; підошва. Взуття на гумовому ходу.
11. кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь. Як притоптаний з одного кінця черв'як болізно [болісно] в'ється, згинається - розправляється - нема йому далі ходу! ..Так Горпина крутилась коло свого темного лиха (Мирний, І, 1954, 286); Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували, залаялись всіма мовами водії машин і стали (Довж., І, 1958, 355); // перен. Можливість добитися чого-небудь у житті, діяльності тощо. [Печариця:] А тут - поподавися над тією стравою дома та в бурсі попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки й ходу, що учителем! (Мирний, V, 1955, 146); [Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (К.-Карий, II, 1960, 326); Щиро вітаючи се нове видавництво [«Жіночу бібліотеку»] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст 1-ї книжки (Фр., XVI, 1955, 191).
◇ Давати (дати) хід чому - направляти в належне місце для розгляду, виконання (справу, клопотання тощо); сприяти здійсненню чого-небудь. - Листи я прочитав. Коли вашій справі буде дано вірний хід, ви неодмінно виграєте її (Стельмах, Хліб.., 1959, 417); Не давати (не дати) ходу кому: а) не пускати кого-небудь кудись. Піткнувсь було [писар], так йому і чарки понюхати не дали, і у хату ходу не дали (Кв.-Осн., II,1956, 218); б) не давати можливості кому-небудь виявити свої здібності, показати себе; ставати в чомусь кому-небудь на перешкоді. - Біда! - посміхнувся Остап.- Не дають нам ходу, дядьку Мусію. Забивають (Головко, II, 1957, 576); в) надокучати чим-небудь комусь. [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (Мороз, П'єси, 1959, 7).
12. муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої. Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності (Мист., 2, 1965, 13); Січинський написав думу [«Думу про Нечая»], очевидно, під впливом М. В. Лисенка.. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хід | ходи |
Родовий | ходу | ходів |
Давальний | ходові, ходу | ходам |
Знахідний | хід | ходи |
Орудний | ходом | ходами |
Місцевий | на/у ходу | на/у ходах |
Кличний | ходе | ходи |
хода
ХОДА, и, ж. 1. Процес ходіння; ходьба. Тодозя тихою ходою прямувала шляхом до Києва (Н.-Лев., VII, 1966, 206); Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в рухи (Коцюб., І, 1955, 340); Йдучи по піску поруч воза, Юхим упрівав і від ходи, і від думок (Ле, Ю. Кудря, 1956, 13); Залишивши матір, пішов [Артем], навмисне не поспішаючи, щоб у розміреній ході вгамувати своє хвилювання (Головко, А. Гармаш, 1971, 271); Від швидкої ходи випирало дух, піт заливав очі (Тют., Вир, 1964, 316); // Звуки, утворювані при ходінні. [Річард (прислухається, як тихшає хода Джонатана надворі, далі сідає в кінці стола) :] Який я одинокий, боже правий! (Л. Укр., III, 1952, 110); Самотньо й лунко одгукується в німих стінах моя помірна хода (Вас., II, 1959, 74); Під вікнами почулась хода по рипучому снігу і голоси (Головко, А. Гармаш, 1971, 455); // У сполученні з іменниками, які означають час, уживається як міра відстані. До гаю хоч близенько видати, та далеко стрибати: розсудливій людині на добру годину ходи (Вовчок, І, 1955, 203); Махтей Нагірний живе від мене на годину ходи (П. Куліш, Вибр., 1969, 304); Мені сказали, що за день ходи я дістанусь до Маніли (Ю. Янов., II, 1958, 82); // Спосіб ходу, бігу коня. Пани й батюшки оглядають ходу [коней] і між собою нишком перемовляються або крадькома переморгуються (Н.-Лев., VII, 1966, 357); // Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Набавляючи ходи, загримить [паровоз] під гору (Еллан, II, 1958, 10 ).
@ Збитися з ходи - спіткнутися. Збився [Тритузний] з ходи.. і вже побачили його на чотирьох, вже знаменитий картуз покотився геть (Гончар, Бригантина, 1973, 122); На ході, розм. - те саме, що На ходу (див. хід). Десяцький був тверезіший за голову і придержував його на ході під руку (Н.-Лев., VI, 1966, 357); Семен покірно пішов за товаришем, ридаючи та хитаючись на ході (Л. Укр., III, 1952, 568); На ході часом він діловито щось собі мимрив, загинав пальці й рахував (Коцюб., II, 1955, 193); Ззаду й Матюха ще підбіг і на ході чоботом ударив - аж хлопець як не впав (Головко, II, 1957, 145); Піти (вийти і т. ін. ) скорою ходою див. скорий; Прискорювати (прискорити) ходу; Наддавати (наддати, придавати, придати і т. ін. ) ходи - починати йти, їхати швидше. [Паріс:] Я хутко повернуся... (Дедалі все прискорює ходу і хутко зникає в брамі царського двору) (Л, Укр., II, 1951, 318); Мисливець прискорив ходу (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 225); Гнідко наддав ходи (Мирний, IV, 1955, 312); Дід промовив «гай-гай» і придав ходи (Вовчок, І, 1955, 343); Микита набавив ходи (Л. Янов., І, 1959, 318); Притишувати (притишити, стишувати, стишити і т. ін.) ходу - те саме, що Уповільнювати (уповільнити) ходу (див. уповільнювати). Він притишив ходу, та за чверть години був уже в центрі села (Багмут, Опов., 1959, 17); - Доброго здоров'я, Грицю. На музики, либонь, тнеш - Аякже! - Гриць стишує ходу, приноровлюючись до її кроків (Стельмах, II, 1962, 414); Укорочувати (укоротити) ходи див. укорочувати; Уповільнювати (уповільнити) ходу див. уповільнювати.
2. Манера ходити, ступати. Добре, ..що шовкові брови удались, хода павина да вид королівський,- дак і козака доскочила (Барв., Опов.., 1902, 121); Цілу ніч Якова не було, .. нема його, не чутно його важкої ходи (Мирний, І, 1954, 223); Молодиця прегарна, років їй, певно, сорок, хода спокійна і навіть велична (Ю. Янов., І, 1954, 62); Серед інших бійців їх [розвідників] одразу можна було впізнати і по впевнено-розвалькуватій ході, і по мові, і по рухах, в яких було щось солдатсько-аристократичне (Гончар, III, 1959, 18); Незабаром в передпокій увійшла рішучою ходою немолода лікарка (Стельмах, II, 1962, 252); Дробот ішов і крадькома позирав на Наталку. Яка в неї легка хода! (Жур., Нам тоді.., 1968, 197); Ідуть поважною ходою корови з поля чередою (Сос., II, 1958, 434); // Спосіб переміщення транспорту, машин тощо. Задивившись на рівну ходу потужного трактора «ХТЗ-НАТІ», Матеїк зупинив коней і, мов зачарований, стояв не рухаючись (Мур., Бук. повість, 1959, 299); Кричать гудки, мов сурми бою, і трактор владною ходою у полі чорну ріже путь (Сос., І, 1957, 156).
3. у знач. присл. ходою, розм. Повільно, тихо. Замовк [Галайда], зажурився, Поїхав ходою (Шевч., І, 1951, 120); Доведеться майже ходою тепер їхати (Крот., Сини.., 1948, 41).
4. чого, чия, перен. Рух уперед, розвиток від нижчого рівня до вищого; прогрес. В чорнім вугіллі горить Сяйво років і століть, І шумлять-гудуть заводи, І нема тих сил, народе, Щоб ходу твою спинить! (Рильський, III, 1961, 19); Ні тюрми, ні шибениці, ні долари і злобне виття імперіалістичних гієн не могли зупинити невблаганної ходи історії (Рад. Укр., 25.Х 1961, 1); // Успіхи, досягнення в процесі розвитку чого-небудь. В пам'яті людства ніколи не зітруться знаменні події, якими була відзначена переможна хода семирічки (Наука.., 1, 1960, 3); У час потокових ліній і автоматизованих процесів, у вік всевладної ходи кібернетики та полімерної хімії не можна без критичного самоогляду (Літ. Укр., 14.XII 1962, 2); // Поширення, розповсюдження (ідей, течій тощо). Як не можна зупинити схід сонця, так не можна зупинити переможної ходи марксистсько-ленінських ідей (Ком. Укр., 9, 1967, 53); У першотравневих торжествах з особливою силою виявилася могутня хода комунізму (Рад. Укр., 5.V 1959, 1); // Проходження або здійснення чого-небудь. Гуркотить, перекочується небом артилерійська канонада, здригається земля від вибухів, ближче й ближче чути в Люботині ходу війни (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 28); В лісах теж відчувалася хода весни (Стельмах, І, 1962, 217); Коли всі зібралися, він розповів нам про переможну ходу революції (Минко, Моя Минківка, 1962, 110); // у що. Наближення, прагнення до чого-небудь. Я люблю мою Вітчизну, що кругом, як сад, цвіте, за ходу її залізну у майбутнє золоте (Сос., Зел. світ, 1949, 3); Народе мій! У кожнім колоску, У кожній бурячині і зернині Ходу я чую в комунізм лунку (Рильський, III, 1961, 239).
5. діал. Марш. Стоїть [справник] та свистить - якусь жовнірську ходу висвищує [висвистує] (Вовчок, І, 1955, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хода | ходи |
Родовий | ходи | ход |
Давальний | ході | ходам |
Знахідний | ходу | ходи |
Орудний | ходою | ходами |
Місцевий | на/у ході | на/у ходах |
Кличний | ходо | ходи |
ходити
ХОДИТИ, ходжу, ходиш, недок. 1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. «От і купив, от тобі й нива!» - думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля (Коцюб., І, 1955, 106); Крайнєв ходив довго і нарешті спинився перед дверима кімнати, де жила Яринка (Собко, Зор. крила, 1950, 114); Бугай ходив по кругу, красиво вигнувши жирну, в важких зморшках шию (Тют., Вир, 1964, 114); *Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила (Шевч., II, 1963, 171); Ходить ніч по червневому темному місту (Перв., І, 1947, 92); Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві (Рильський, І, 1956, 45); // Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик.. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка (Коцюб., II, 1955, 323); Сто два роки бабусі моїй, і вона вже й ходить не може (Сос., І, 1957, 240); Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити (Ю. Янов., II, 1958, 10); // Переміщатися на милицях, з палицею, з чиєю-небудь допомогою і т. ін. - Отже узявся танцювати, та, може, і не вмію! Повчитись було у кривого Хоми, що на дерев'янці ходить (Кв.-Осн., II, 1956, 30); Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили (Л. Укр., V, 1956, 19); // по чому, чим, через що. Користуватися для проходу, переходу тощо (дорогою, стежкою і т. ін.). [Відьма:] Через яр ходила Та воду носила... (Шевч., II, 1963, 312); Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Вовчок, І, 1955, 366); Знали піхотинці, що не ходити їм по цьому шосе... (Гончар, III, 1959, 134); // по чому. Бувати десь, переміщаючись ногами. Вміли [якути] по лісах ходить, по всяких нетрях (Л. Укр., І, 1951, 405); Не ходив я по корейських горах, Не спускався у сади рясні (Рильський, III, 1961, 80); // Пересуватися кроками, певним чином, у якийсь спосіб, мати якусь ходу. Хоч ходить кінь на чотирьох ногах, Та й той не раз спіткнеться! (Гл., Вибр., 1951, 100); - Хібо ж воно гарно, як дівка.. ходить, неначе ступа просо товче (Н.-Лев., VI, 1966, 313); - Літописець оповідає: князь Святослав ходив легко, як барс,- сказала Уляна (Довж., І, 1958, 293); Спритно він пірнає та як довго, затримавши дух, по-краб'ячому ходить просто по дну (Гончар, Бригантина, 1973, 38); // Вештатися, тинятися без діла. Вже матушка наготувала снідання, порозсилала людей на роботу, ходила, нудилась без роботи, двічі молилась богу, а панотці все спочивали (Н.-Лев., I, 1956, 129); Вона цілий день ходила й тілько те й знала, що щупала свою одежу (Мирний, І, 1954, 67); - Жди його, як пана, - бурчав він, рухаючи вилами та удаючи, що він дуже перепрацювався тут без Павла. - Ходить, позакладавши в кишені руки, ще йому й молока в глечик наливають (Тют., Вир, 1964, 133); // Добиратися, йти до якогось місця протягом певного часу, переміщаючись ногами. - Де ж той чоловік живе - хитаючись пита Яків.- Та вони тут; недалеко ходити (Мирний, І, 1954, 294); Тож, певно, оглянемо виноградники ще в с. Улу-Узені, верстов 12-15 звідси. Ходити далеко буде дуже, а що ж зробиш (Коцюб., III, 1956, 153); // Гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь. - Ой у полі могила; Там удова ходила, Там ходила-гуляла, Трути-зілля шукала (Шевч., І, 1963, 309); Не раз цвіли й спадали листом гаї, де з вами я ходив (Гонч., Вибр., 1959, 46); І потім ходжу я, блукаю, вітрини й електрику п'ю (Сос., І, 1957, 114); // перен. Проводити час, дружити, водитися з ким-небудь. - Оце тобі так! - вирвалося у Левка.- Тут чого не передумаєш, а вона ще й з благородними ходить... (Стельмах, І, 1962, 550); // Марширувати, карбуючи крок. На «плацу» розставили їх [некрутів] невеличкими купками, приставили до кожної по старшому та й давай учити: як ходити, стояти (Мирний, І, 1949, 222); // Рухатися в танці; танцювати. Невесело одначе вона ходила в кадрилі: її думки літали коло Бонковського... (Н.-Лев., III, 1956, 102); У великому фізкультурному залі суворовці ходили під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па (Багмут, Щасл. день.., 1951, 14); // Бувати де-небудь, відвідувати кого-, що-небудь. Сам Роман дуже змінився в той час. Він все ходив до церкви, співав та читав на криласі (Н.-Лев., VI, 1966, 389); Ми ходили два рази в театр в Києві і на виставку картин (Л. Укр., V, 1956, 5); Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь і усе люблю (Сос., І, 1957, 341); // Бувати скрізь; мандрувати. - Та тільки скажи мені, чи набрався ти, по чужим сторонам [по чужих сторонах] ходячи, розуму, якого тут нема (Кв.-Осн., II, 1956, 482); Треба багато ходити в житті - тоді побачиш, яке воно є (Ю. Янов., II, 1958, 186); // Бувати, проводити час де-небудь. Коли ж милий на тім боці, Буйнесенький, знаєш, Де він ходить, що він робить, Ти [вітер] з ним розмовляєш (Шевч., І, 1951, 9); Повернулася [Катря] ік вечору така, що батько споглянув та й поспитав в неї, де була, де ходила (Вовчок, І, 1955, 197); - Господи! і де він ходе [ходить] так довго - трохи не плачучи, питалася [Одарочка] сама у себе (Мирний, І, 1954, 253); // Виходити, вирушати звідкись. От тобі й наука, не ходи надвір без дрюка (Укр.. присл.., 1963, 195); Був собі [Наум] заможненький: було й воликів пар з п'ять, була й шкапа, були й батраки; було чим і панщину відбувати, і у дорогу ходити (Кв.-Осн., II, 1956, 24); // Прибувати, приходити куди-небудь. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел (Укр.. присл.., 1963, 264); Хто пізно ходить, той сам собі шкодить (Номис, 1864, № 11954); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків (Стельмах, І, 1962, 32); // Потрапляти всередину чого-небудь; заходити, входити. - Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько (Шевч., І, 1963, 322); [Йосип:] Навряд чи вдасться сходка... Доки зберуться, чого доброго, урядник наскочить та й розжене, як і завжди... [Xвилимон:] Вовка боятись - в ліс не ходити (Кроп., IV, 1959, 295); - Ну, ходім, коли так, в залу, мій лицарю ідеальний... (Хотк., І, 1966, 52); // Відвідувати то одне, то інше місце. Вони [дворові] мерщій кидали панські двори та ходили від шинку до шинку (Мирний, І, 1949, 258); Нимидора розпитувала про його на ярмарках, ходила по сахарнях: ніхто не бачив і не чув про Миколу (Н.-Лев., II, 1956, 244).
Ходити в плузі див. плуг; Ходити на лижах - кататися на лижах; Ходити на руках - пересуватися рачки або на руках, стоячи вниз головою. Бив [я] з рогатки собак і за пера біля школи ходив на руках... (Сос., І, 1957, 244); Хлопці демонстрували перед дівчатами свою спритність і силу, борюкалися, ходили на руках (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 20); Ходити під руку див. рука; Ходити під ручку - те саме, що Ходити під руку (див. рука). «А ми напишем на каменях і на бетоні розпишемося металом і свердлами на спорудах стін: пробачте, нащадки добрі, такі-от, мовляв, ми були і такі. І під ручку ходить не научені, і часом слова казна-які промовляли» (Довж., III, 1960, 411); Ходити під сідлом див. сідло; Ходити пішки (пішком) - пересуватися за допомогою ніг. - Скільки раз я тобі казав, щоб ти мені не ходила пішки з своєї школи, а ти таки не слухаєш! (Л. Укр., III, 1952, 582); Гнат ніколи не ходить пішки, він або їздить із кучером Кузьмою лінійкою, або верхи на сільрадівському жеребці Дунаї (Тют., Вир, 1964, 32); Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком! (Укр.. присл.., 1963, 286).
@ Гоголем ходити див. гоголь; Далеко ходити не треба (не будемо і т. ін.) див. далеко; Далеко ходити до кого, рідко - уживається для підкреслення переваги когось над кимсь. [Явдоха:] А очі у нього,- я таки придивилась,- прямо проклятущі! Куди Терешкові до нього, далеко й ходить! (Кроп., II, 1958, 347); Коло смерті ходити - бути під загрозою смерті. - Кажуть, під землею [в шахтах] правди більше, аніж на землі, бо люди там коло смерті ходять (Стельмах, І, 1962, 453); Навшпиньки ходити перед ким - те саме, що На пальцях ходити (див. палець). Він завжди щулиться.. перед власною жінкою, хоча на словах ого-го як він командує своєю старою і як вона навшпиньки ходить перед ним (Стельмах, І, 1962, 359); На головах ходити; Трохи на головах не ходити див. голова; На пальцях ходити див. палець; Неначе (наче, як і т. ін.) у (в) сні ходити див. сон1; Під богом ходити, заст. - не знати, що кого чекає, спіткає. Але всьому свій час і черга, Грицьку, буде! Ми під богом, як бач, всі ходим, грішні люди! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45); - Всі під богом ходимо. Та хіба ж таки таке подоба робити - викрикнула Зайчиха (Мирний, IV, 1955, 102); Під стіл пішки ходити див. пішки; По п'ятах ходити див. п'ята; По світу (світі, землі) ходити: а) бути спроможним пересуватися на ногах. Вони раді були обоє, що знову живуть спільним життям, як ще тоді, коли стара могла ходити по світі (Коцюб., II, 1955, 278); б) те саме, що жити 1. - Щоб ви не діждали по світу ходити, людей грабувати! (Барв., Опов.., 1902, 33); [Самопал:] В мене.. іменини.. П'ятдесят сім років по землі ходжу, Антоне (Зар., Антеї, 1962, 249); У славі ходити див. слава; У ярмі ходити - бути експлуатованим, гнобленим. - Годі, годі, браття, у ярмі ходити! Годі, годі, браття, під неволею сидіти! (Вовчок, І, 1955, 331); [Панса:] Сьому б то правда Що я чую, зятю То се вже ти в ярмі у жінки ходиш (Л. Укр., II, 1951, 457); Ходити догори ногами - те саме, що На головах ходити (див. голова). Хлопці на перервах.. ходять догори ногами і пустують на уроках співів (Зар., На.. світі, 1967, 68); Ходити з темними очима див. око1; Ходити кругом та навколо див. навколо; Ходити лихим робом див. роб; Ходити манівцями - робити щось навмання; блукати. - Скажу про себе. Було, сама я ходила манівцями, було, що й у хорі їхньому співала під їхній петлюрівський камертон. Сором палить тепер, як згадаю (Гончар, II, 1959, 190); - Зараз ви [десятикласники] стоїте на порозі життя, добре тому, хто відразу піде по вірній стежці і не ходитиме манівцями (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 20); Ходити навкруг - те саме, що Ходити кругом та навколо (див. навколо). - Чого навкруг ходити, кажи простіш (Дор., Три богатирі, 1959, 52); Ходити на задніх лапках див. лапка; Ходити на поводку див. поводок; Ходити однією стежкою див. стежка; Ходити павичем - те саме, що Гоголем ходити (див. гоголь). Дочка була зальотна птиця..; Червона, свіжа, як кислиця, І все ходила павичом [павичем] (Котл., І, 1952, 165); Ходити півнем (півником) див. півень, півник1; Ходити по бритві, рідко - лавірувати в своїх діях, учинках. - А ти завалиш усе діло. Тут по бритві ходити треба, а ти - шарах з усіх чотирьох (Тют., Вир, 1964, 179); Ходити по різних (інших) стежках див. стежка; Ходити уторованими стежками (уторованою, протертою і т. ін. стежкою) див. стежка; Ходити чистим (правим) робом див. роб; Ходити [як, мов, немов і т. ін. ] по струні (по струнці, по струночці) див. струна, струнка, струночка.
2. на що, а також з інфін. Вирушати куди-небудь, до когось з певною метою. Втоптала [титарівна] стежку на могилу, Все виглядать його ходила (Шевч., II, 1963, 100); Супрун ходив на розвідини в Черкаси, в Чигирин вкупі з Кривоносом та Вовгурою (Н.-Лев., VII, 1966, 133); Вчора увечері й я ходив послухати українських пісень (Коцюб., III, 1956, 193); // по що, за чим. Іти кудись з тим, щоб дістати, привезти, принести і т. ін. кого-, що-небудь. Щасливому по гриби ходити, а нещасному по лісу блудити (Укр.. присл.., 1963, 184); [Гострохвостий:] Отут треба постояти, підождати, чи не побачу Оленки. Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Н.-Лев., IX, 1967, 240); Уляну на смерть забила глина, за котрою вона ходила перед великоднем (Коцюб., І, 1955, 449); - Ходив я сьогодні, братці, по обід через траншеї першого батальйону (Гончар, III, 1959, 32); // за ким. Стежачи за ким-небудь, охороняючи когось, триматися недалеко від нього. Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках (Коцюб., II, 1955, 294); По дворі ходить курка за курчатами (Л. Укр., III, 1952, 480); Про княжича Володимира Добриня дбав. Коли б хто знав, як він крок за кроком ходив за княжичем Володимиром, як оберігав його від кожного злого ока (Скл., Святослав, 1959, 482); // за ким. Постійно бути біля кого-небудь, залицяючись, домагаючись взаємності або настирливо добиваючись чогось від нього. Вона любила хлопців і була б рада, щоб вони ходили за нею чередою (Коцюб., І, 1955, 64); Військовий лікар ходить за начальником станції і просить відправки (Тют., Вир, 1964, 347); Порфир ходить слідом: розкажіть, розкажіть ще про свою дисертацію... (Гончар, Бригантина, 1973, 148); // з ким. Бути поруч з кимсь, супроводжуючи його. [Юда:] Хто такі всі ті, що з ним [пророком] ходили Все рибалки більше (Л. Укр., III, 1952, 136); // Робити візит кому-небудь, відвідувати когось. Як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати; казав і Христі, щоб не ходила (Мирний, І, 1949, 403); І не був поет самотним,- До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати (Л. Укр., І, 1951, 364); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою в довгі, смертельно нудні вечори на перекур (Тют., Вир, 1964, 173); // Бути присутнім на якомусь святі, брати участь у гулянці. - А як батько образився,- як не пустить більш по весіллях ходити - де тоді Якова побачиш (Вовчок, І, 1955, 207); // Звертатися до кого-небудь за порадою, допомогою чи до установи з клопотанням. Не ходи до суду, бо хліба не буде в біду (Укр.. присл.., 1963, 134); - Одна, кажуть, жінка роздратувала .. жабу. А та як стрибне та прямо в пазуху.. У жінки дитинка маленька. Погодувать би - жаба не дає.. Ходили і до знахурів, ходили і до лікарів - ніхто нічого не вдіє (Мирний, І, 1954, 271); Сьогодні вранці він ходив до Оксена за порадою (Тют., Вир, 1964, 134); // Учитися в якому-небудь навчальному закладі або в когось приватним чином. І день і ніч працювала [мати]. Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила. Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Шевч., І, 1963, 228); Я ходжу на уроки англійські два рази в неділю (Л. Укр., V, 1956, 128); Терешко, ще коли був дома, ходив один рік до школи й трохи вмів читати й повагом дряпати пером (Епік, Тв., 1958, 395); // Бувати де-небудь, виконуючи якусь роботу, займаючись чимсь. Я ще не хожу [ходжу] на службу, а сподіваюся, що до 15 може вже буду ходити (Мирний, V, 1955, 426); Він часом три або чотири дні поспіль не ходив на роботу і вертався додому п'яненький (Н.-Лев., VI, 1966, 403); - Ей, вже хоч там як, а на той рік і я піду на поле. Вже ж тоді я буду більша. Ярина торік вже ходила... (Л. Укр., III, 1952, 643); // Вирушати куди-небудь з метою найнятися на роботу, заробити грошей. Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була (Вовчок, І, 1955, 314); Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах, дак не доводилось йому косити (Барв., Опов.., 1902, 5); Робила ж [Маруся], як проклята - по домах ходила прати (Головко, II, 1957, 440); Не буде ні проклятих глитаїв Огієнків, ні панських прикажчиків, до яких мати ходить в'язати за шостого снопа (Гончар, І, 1959, 6); // до кого. Бувати в дівчини, жінки як жених чи коханець. - Може, думаєш, покину Ні, моя рибчино, Буду ходить, буду любить. Поки не загину!.. (Шевч., І, 1963, 149); - Ходить [Зінько] до Грицькової молодиці. Ну, а шила в мішку не втаїш, коли вже все село його бачить (Гр., II, 1963, 414); - Ну як Ходить до тебе Тимко чи вже покинув (Тют., Вир, 1964, 127); // за ким, коло кого. Залицятися, женихатися до кого-небудь. Біда мені, біда мені з тими парубками. Та ще курці до коліна - ходять за дівками (Коломийки, 1969, 101); Він [отець Василь] давно вже ходив коло тієї дівчини, а вона за нього не хотіла (Хотк., І, 1966, 76); // за кого, рідко. Виходити заміж, одружуватися. Пеклись тут [у пеклі] гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці; І сі тут мусили кипіть, Що замуж за старих ходили І мишаком їх поморили, Щоб послі гарно погулять (Котл., І, 1952, 140); // Нападати військом, виступати з боями. Точилися жорстокі війни - князь Ігор кілька разів ходив на Цар-город (Скл., Святослав, 1959, 95); Де ходили люті турки-яничари, Там пасуться мирні овечок отари... (Л. Укр., І, 1951, 19); // із сл. війна, бій, атака, похід, рейд, військо і т. ін. Брати участь у військових діях. Не один козак сам собі шкоду шкодив, Що від молодої жінки у військо ходив (Укр.. думи.., 1955, 20); - Баби на сейми не їздять і на війну не ходять,- сказала Тодозя (Н.-Лев., VII, 1966, 104); - Улю, що з тобою - здивувався Орлюк.- Ти ж у бої ходила! - Іваночку, то зовсім інше,- посміхнулась Уляна крізь сльози.- То війна, а це життя (Довж., І, 1958, 392); Під гарматним обстрілом командувач був цілком спокійний. Його командарми й комдиви знали випадки, коли він ходив в атаку разом із стрілецькими лавами (Ю. Янов., II, 1958, 237); - Ми з ним в сорок першому разом проти німця в штикову ходили (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 41); Гетьман Миколай Потоцький перевів польське військо за Дніпро й звелів хапати козаків та селян, що ходили у повстання (Н.-Лев., VII, 1966, 25); Ми з ним у розвідку ходили, з одного їли казанка (Сос., II, 1958, 386); По всіх селах тут знають його, «захисника праці», як знають і багатьох із його бійців, з якими він ходив штурмувати грецькі кораблі (Гончар, II, 1959, 383).
@ Назирці ходити за ким - стежити за ким-небудь. Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась, бо не хотілося, щоб назирці за нею ходили всі Щербини (Стельмах, I, 1962, 158); По людях ходити - просити милостиню; жебракувати; Ходи здоров (здоровий, здорова); Ходіть здорові див. здоровий; Ходити в гості - відправлятися або прибувати куди-небудь як гість. - Чи не застудились ви вчора перед вечором, як ходили в гості - спитала в неї Маруся (Н.-Лев.,VI, 1966,49); -Скажи, чи ти хоч куди-небудь ходиш у гості Чи маєш кума (Гончар, III, 1959, 221); Ходити з торбами (з торбою) див. торба; Ходити на вулицю - брати участь у гулянках (перев. увечері). Стара мати примітила це і догадалась, що він ходить на улицю та гуляє до пізньої ночі (Н.-Лев., VI, 1966, 318); Ходити на жебри (по жебрах, у жебри) див. жебри; Ходити на ралець див. ралець; Ходити по миру див. мир2; Ходити по сусідах див. сусід.
3. Плавати (про рибу й морських тварин). Відомо Порфирові, котра [риба] й куди ходить на нерест (Гончар, Бригантина, 1973, 38); Раз така зграя [риби] ходить по озеру, то вона може й повернутися, піти глибше або наблизитися до берега (Собко, Біле полум'я, 1952, 82); Вони [пілоти] летять крізь ніч північну, Де ходить в морі риба-кит... (Нех., Під.. зорею, 1950, 52); // Літати (про птахів).
4. Переміщатися (про наземний транспорт). Рейки на насипу поржавіли за літо. Давно тут не ходять поїзди (Гончар, III, 1959, 37); // рідко. Їздити куди-небудь на чомусь, чим-небудь. Взяли, попродали овечки та накупили волів, та став дід ходить тими волами у дорогу (Укр. дит. фольк., 1962, 116); // Плавати (про водний транспорт). По йому [лиману], мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти (Мирний, І, 1949, 174); Від цього ж місця [на Подолі] важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець-шлях, яким рушали на конях у далекі країни купці з Києва (Скл., Святослав, 1959, 64); Бувалий матрос ніколи не скаже, що кораблі плавають по морю. Вони ходять (Літ. Укр., 18.VII 1967, 1); // Плавати на суднах (про людину). Не кожному матросові випадало ходити цим катером з крейсера «Адмирал Нахимов» до берега (Кучер, Прощай.., 1957, 5); Коли справа торкалася будь-яких питань, всі матроси, звичайно, зразу ж поверталися в бік Юхима Гладкого, старого моряка, що вже ходив навколо світу на «Рюрике» (Довж., Зач. Десна, 1957, 392); - В тих краях морем здебільшого ходять малайці (Ю. Янов., II, 1958, 152); // Літати (про літак); водити літак. Коли навіть ось тут, у степах, чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця нема у височінь цій куряві, то вони, льотчики, виявляється, і над нею, над бурею, ходять (Гончар, Тронка, 1963, 63); // Здійснювати рейси за певним маршрутом, розкладом (про будь-який вид транспорту); курсувати. - Мій напарник Зозуля повну адресу написав.. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 149).
5. Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети). Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок... (Мирний, І, 1954, 334); // Пересуватися в небі (про небесні світила). - Ох, бабусечко!.. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять (Вовчок, І, 1955, 104); Був засуджений [Галілей] ченцями за свою науку про те, що не сонце ходить навколо землі, а земля навколо сонця (Л. Укр., VIII, 1965, 188); Земля, мов хліб, пашить, зіходить; Високо в небі сонце ходить (Шпак, Вибр., 1952, 94); // Ритмічно підніматися й опускатися. Тяжко ходять запалі груди - неприязнь розпира (Горд., II, 1959, 218); Довга Яцубина шия знову витягнулась, хрящуватий випнутий кадик ходить енергійно (Гончар, Тронка, 1963, 143); // Сіпатися, смикатися (про м'язи та частини тіла). Портьє жує щось, і його повне обличчя ходить на гладкім підборідді, наче плаває в хвилях (Коцюб., II, 1955, 413); Кошлаті брови його ще нижче насунулись на очі, м'язи пружно ходили під шкірою (Чаб., Балкан. весна, 1960, 22); Чим далі читає [чоловік], тим більше хмуриться, жовна нервово ходять під сухою темною шкірою обличчя (Гончар, II, 1959, 209); // Рухатися вперед і назад, обертатися в чому-небудь, зачинятися й відчинятися (про двері, засув і т. ін.). - Ідіть у хату: я вже сама закручу завертку, бо вона в нас так туго ходить, що як хто другий, то й не закрутить... (Мирний, І, 1949, 271); Це була така радість - бачити, як нові, добротні соснові двері плавно ходять на змащених завісах... (Мокр., Острів.., 1961, 53); // Гойдатися, коливатися (про хвилі). Сомкове військо - наче те море, що спереду ще хоч видно, як хвилі ходять, а дальш, у темноті, так уже тілько реве да бурхає (П. Куліш, Вибр., 1969, 157); Далі, за тихими блакитними гаванями, ходило синіми хвилями море (Смолич, Світанок.., 1953, 431); Сама вода чорна, і брижі там ходять від вітру дрібненькі, але вороні, роздратовані, в несупокої (Тют., Вир, 1964, 126); // З'являтися то в одному, то в іншому місці (про світло, проміння, тіні і т. ін.). В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку (Коцюб., І, 1955, 229); У саду, на секунди зникаючи в плямах світла, ходять тіні (Собко, Любов, 1935, 3); // Передаватися, переноситися від одного до другого. Кобзар вшкварив, а козаки - Аж Хортиця гнеться - Метелиці та гопака Гуртом оддирають; Кухоль ходить, переходить, Так і висихає (Шевч.. І, 1963, 74); - Гей, сип у кухоль свій вина, Хай ходить з рук на руки... (Граб., І, 1959, 419); Чарки ходили по руках, пляшки з горілкою треба було наповнювати раз по разу (Фр., VIII, 1952, 64); // Поширюватися, переміщаючись (про хмари, дим, пил, туман і т. ін.). Ходять хмари кругом сонця, Вітер подихає, Шумить Дніпро під човнами, Тебе проводжає (Пісні та романси.., II, 1956, 134); Дим, наче хмара, ходить понад головами (П. Куліш, Вибр., 1969, 138); Тютюновий дим по хаті ходив хвилями, й на полиці каганець ось-ось погасне (Головко, II, 1957, 257); // Дути, повівати (про вітер). Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє (Граб., І, 1959, 197); Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його [каганця] гніт; вітер ходив по хаті; сизий світ коливавсь на всі боки (Мирний, III, 1954, 11); Угорі ходив вітер і здмухував сніг на халати (Тют., Вир, 1964, 494); // розм. Пильно дивитися, водячи поглядом по чому-небудь. Знов сідаю на камені, очі любовно ходять по всім, що довкола (Хотк., II, 1966, 387); А очима [Бовдур] звільна-звільна ходив по казні (Фр., I, 1955, 282); // Бути в дії; працювати. Скрипуче колесо довше ходить (Номис, 1864, № 8157); Розмова ведеться помалу, щораз уривається; веретена шпарко ходять (Л. Укр., III, 1952, 469); Тріщали перфоратори, гуркотіли молоти, розбиваючи важеленні брили міцного граніту, і безперестань ходили в повітрі стріли кранів (Коцюба, Нові береги, 1959,92).
@ Вітер ходить у кишені (кишенях) - те саме, що Вітер свище у кишенях (див. вітер). За все там [у місті] треба заплатити, А се найбільш усього шкодить, Бо як в кишені вітер ходить, То треби спершу заробити (Укр. поети-романтики.., 1968, 329); Голова кругом (ходором) ходить у кого, кому від чого і без додатка: а) хто-небудь перебуває в хворобливому стані запаморочення. Увечері щось мене тре, мне, руки і ноги судомить, усю докупи зводить, а голова так кругом і ходить (Мирний, І, 1954, 91); [Микола:] Слаба голова, кажеш. Правду кажеш! І без твого вишняку вона мені ходором ходила, а тепер ще гірше (Фр., IX, 1952, 133); б) хто-небудь відчуває розгубленість, перебуває в стані приголомшеності (від надміру численних вражень, почуттів і т. ін.). [Маруся:] Кругом ходе моя голова від думок тяжких (Мирний, V, 1955, 100); [Мар'яна:] Голова у мене кругом ходить, серце чогось ізнило, ізболіло - чую я на свою голову щось недобре! (Вас., III, 1960, 39); - І то правда, скільки тих принципів на світі скільки ідей Голова ходором ходить, як почнеш міркувати та метикувати... (Н.-Лев., V, 1966, 110); Земля ходором ходить див. ходором; Ремінь (різка і т. ін.) ходить по кому (по спині в кого , чиїй) - ременем, різкою і т. ін. б'є, шмагає хтось кого-небудь. У кочерги два кінці: один по мені буде ходить, другий по тобі (Номис, 1864, № 4195); Скілько раз чубук ходив по його спині (Мирний, IV, 1955, 169); Факти фактами. Ходив дідів аршин по Васьковій спині Хіба ж це можна приховати (Збан., Малин. дзвін, 1958, 157); Забуто ремінь, що стільки разів по спині у нього ходив, дорікання та крики відчаю, і нею, матір'ю, постійну ту люту війну прощено, коли він її вимордовував своїм цілоденним байдикуванням (Гончар, Бригантина, 1973, 80); Вона [попруга] хоч і рідко ходить по спині хлопчака, та нагадує про себе щоразу (Стельмах, І, 1962, 215); Ходити по руках див. рука; Ходити ходором див. ходором.
6. перев. в чому. Бути одягненим у що-небудь. Через то і хліб не родить, що свиня у плахті ходить (Номис, 1864, № 7244): - Ей де! - сміялася Маруся.- У вас молодиці краще ходять, як дівчата (Хотк., II, 1966, 13); Дівчатка ходили в спідничках з блузочками, в босоніжках і косиночках, хлопці - в широченних, добре відпрасованих штанях, підперезаних ремінними поясами з пряжками в формі серця або кинджала, тапочках-спортсменках і майках (Тют., Вир, 1964, 57); // Одягатися певним чином. Поплавецькі дівчатонька по-міщанськи ходять (Коломийки, 1969, 53); Що Власов Купець, одкупщик. А син по-панському ходе [ходить], руки в перснях золотих, на шиї ланцюг... (Мирний, IV, 1955, 126); Тепло так, що всі ходять по-літньому (Коцюб., III, 1956, 155); // Мати певний зовнішній вигляд. Пані наша була не перволіток та й не яка стара.. Ходить було, як намальована (Вовчок, І, 1955, 258); Вона виявилася господинею тямущою, моторною, так що дід завжди ходив обіпраний, обшитий (Тют., Вир, 1964, 74); // з чим. Носити з собою. А лікар скрізь ходив з ланцетом.. І чванивсь, як людей морив (Котл., І, 1952, 143); Тим тільки було й душу одводить [Василь Семенович], що ходить з рушницею та коли там з дівчатами побалакає (Мирний, І, 1949, 203); // Мати на собі. - Ви ж певне теж студентка - Чого ви так думаєте - сказала я..- Ви ходите в окулярах,- відповів він просто (Л. Укр., III, 1952, 579);
- А де ж Окунь - Та який Окунь - Дід старий, що з бородою ходив (Мирний, І, 1949, 131); - Шкода, коли б наш досвід, здобутий такою ціною, пропав, загубився. Хто знає Можливо, він ще колись придасться тим, що ходять нині в піонерських краватках... (Гончар, III, 1959, 114).
@ Фертом ходити див. ферт; Ходити голим (босим): а) не мати в що одягтися чи взутися. На мельника вода робить, а мельничка гола ходить (Укр.. присл.., 1963, 95); Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво. А я глянув, подивився - Та аж похилився... Кому воно пиво носить Чому босе ходить.. (Шевч., II, 1963, 380); - Не дам! Не дам! Я пучки до м'яса протерла, поки випряла його. Діти голі ходять,- висока, худа молодиця в небіленій сорочці й спідниці цупкими пальцями вчепилася в грубий сувій, який тримав перед себе розлючений бандит (Стельмах, II, 1962, 185); б) не мати на собі одягу чи взуття. Я панського роду, не ходила боса зроду! (Укр.. присл.., 1963, 122); - Скажіть, ви на острові Паски [Пасхи] були.. Це ж там всі люди голі ходять (Гончар, Тронка, 1963, 148); Ходити під вусом, рідко - бути підлітком. Було це років сорок тому, а може, й цілих сорок п'ять. Я, як кажуть, ходив уже під вусом і служив у сільського куркуля Тимохи Ломаки (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 18).
7. який, як. Уживається в значенні дієслівної зв'язки бути при позначенні якого-небудь душевного стану, настрою людини або її властивостей, рис. А потім цілий день Бліда ходила [дівчина], мов яка сновида... (Л. Укр., І, 1951, 181); Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить... (Коцюб., І, 1955, 298); Пригнічена такими думками, ходила Олена як побита, не обзивалася ні до кого й словом (Тют., Вир, 1964, 23); // ким, за кого, у кому. Бути ким-небудь або займати якусь посаду. Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Мирний, I, 1949, 324); Понад десять років ходить Шовкун у завгоспах (Грим., Незакінч. роман, 1962, 30); -Я не дуже вмію і не дуже люблю в начальстві ходити (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 94); // Визнаватися, вважатися ким-небудь або якимсь. Ще років кілька тому він ходив серед перших вербівських хазяїв, бо мав та й зараз має троє коней, пару волів, дві корови і табун овець (Іщук, Вербівчани, 1961, 32); Сусідський парубок, який відняв мішок картоплі від злодія, довго ходив у героях (Томч., Жменяки, 1964, 56); - Вона сама до війни в передовиках ходила (Коз., Сальвія, 1959, 10); // Виступати в ролі кого-небудь. Він ходив старостою по весіллях у добрих людей, а вона свашкою (Вовчок, І, 1955, 167); Отже Чіпка сам ніколи не ходив у куми; зате Галя по селу цілу метку хрещеників має (Мирний, І, 1949, 373); // розм. Бути вагітною, чекати дитину. Довго ходила, мертво родила (Номис, 1864, № 5361); Вона вже матір'ю ходила. Уже пишалась і любила Своє дитя (Шевч., II, 1963, 27); - Ще як я нею ходила, приснився раз мені сон дивен-дивен (П. Куліш, Вибр., 1969, 67).
Дівкою ходити - не бути заміжньою, бути дівкою. Як маємо за біду йти, на біду робити, Воліємо, товаришко, дівками ходити (Коломийки, 1969, 232); А тут уже й дев'ятнадцятий настиг... ходжу дівкою! (Барв., Опов.., 1902, 89); Ходити важкою див. важкий; Ходити в порожні див. порожня; Ходити на вазі, рідко - бути вагітною. - Стецькова жінка ходила на вазі (Мирний, І, 1954, 304); Ходити тяжкою див. тяжкий.
8. коло кого - чого, за ким - чим. Стежити за кимсь, чимсь з метою забезпечення нормального стану, порядку; давати лад чому-небудь. Хата хоч старенька, та чепурна, біла,- видно, біля неї ходили хазяйські руки (Мирний, І, 1949, 129); Німець все показував їм, як ходить коло машини (Н.-Лев., II, 1956, 200); Він давав тепер вказівки, як ходити за казаном, як чистити й мастити всі механізми (Коцюба, Нові береги, 1959, 223); - Полотно, кажуть, ти найкраще білиш - Та наче вмію ходити біля нього (Стельмах, І, 1962, 311); // Годувати худобу і прибирати за нею; доглядати, порати. - Гляди мені, дівко, щоб чисто ходила біля свиней, Божа тварина любить, щоб дбали (Коцюб., II, 1955, 51); Він висмикнув із тину дубову коляку й пішов виганяти з обори панські воли, за якими ходив з дитинства (Панч, Гомон. Україна, 1954, 295); Хоч і війна, а таки поштиве дитя росте. Та й біля коней уже вміє ходити, а це теж щось значить (Стельмах, Правда.., 1961, 211); // Турбуватися, піклуватися про кого-небудь, забезпечувати необхідні умови комусь, доглядати когось. Він сидів у своїй хаті за божевільного. Десь вишукали - найняли парубка за їм ходити нібито, що жалко бідного чоловіка (Вовчок, І, 1955, 178); Чумак лежав на полу. Дорина промила йому рану, витягла з неї повсть і зав'язала її полотном. Вона ходила коло Матвія з мовчазною любов'ю (Мик., II, 1957, 312); Ахмет хазяйським оком оглядав його кімнату, ніби шукаючи прикмети, чи добре ходили за чужинцем під час його відсутності (Досв., Гюлле, 1961, 83); Старий визнав її, проте сорочки сам собі пере, не дозволяючи невістці ходити за собою (Гончар, II, 1959, 12); // Бути нянькою, доглядати дітей. Ходила за меншою баришнею невеличка дівчина, сирота Уляна (Мирний, І, 1949, 197); Яке-то воно [дитинча] миле, гарне, маленьке, як-то приємно коло нього ходити (Хотк., II, 1966, 44); - Я хочу працювати.— Будь ласка…- Я буду біля дітей ходити. Можна? (Панч, Синів.., 1959, 10); // Те саме, що обробляти1 2. — Сказано, нема сили, не стало здоров'я… Хто ж то коло тії землі буде ходити, як і влітку так буде (Мирний, III, 1954, 52); Парубок дивується в душі, як тітка Василина, так люблячи землю, не стала ходити біля неї, а зробилася чаклункою (Стельмах, Хліб.., 1959, 146); // Дбайливо доглядати, вирощувати (рослини). Виноград любить, щоб коло нього ходити (Коцюб., І, 1955, 191); Хороший садок. І порядок у нім добрий. За рослинами ходять, поливають, перекопують (Вишня, І, 1956, 181).
@ За плугом ходити див. плуг; Ходити за сівалкою (сіялкою) — сіяти насіння сільськогосподарською машиною. Ганна Денисівна сама ходить за сіялкою, сама придивляється і за культиватором, і за боронами (Вишня, Вишн. усмішки, 1950, 30).
9. Переказуватися з вуст в уста, поширюватися (про чутки, перекази і т. ін.). Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Мирний, III, 1954, 185); Дивуюсь: і чого про їх така ходить неслава, що це непевні люди (Вас., IV, 1960, 23); Про силу Юрчика ходили цілі легенди (Хотк., II, 1966, 151); Події, що про них гомін ходив у народі і що до них закликали всі оті промовці на ярмарку, тепер уже здавалися не химерою, як це було ще вчора, а неминучою дійсністю (Головко, II, 1957, 255); // Бути чутним, поширюватись (про звуки). Степами гомін ходить уночі (Рильський, III, 1961, 69); Горобці кублилися в стрісі і так цвірінчали, що аж виляски ходили по двору (Тют., Вир, 1964, 125).
10. перен. Бути наявним, мати місце, виявлятися де-небудь. Ходить селом тривога, червоніє хмарами над хатами, поре ніч вогнистими язиками, як ножами (Козл., На переломі, 1947, 127); За синім морем — сині гори І плескіт холоду з ріки, За синім морем — ходить горе Не для багатих,— навпаки (Мал., Запов. джерело, 1959, 143); «Що ж між нами ходило, чорне та зловісне, що жили ми з тобою, як чужії» (Тют., Вир, 1964, 349); Біда не ходить одна: восени того ж таки нещасливого року трапилася нова трагедія — захворів малий Левко на віспу і невдовзі втратив зір (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 62); // по кому. Траплятися з кимсь. Біда не спить, але по людях ходить (Укр.. присл.., 1963, 39); // Поширюватися на людей (про хворобу). Вже як я бога милосердного молила-просила, щоб прибрав хоч двох з моїх сиріт, як той обклад ходив по селу (Григ., Вибр., 1959, 30); // Охоплювати, вражати що-небудь (про біль, хворобу). — І куди він хоче їхати по такій заметі А тут не нині, то завтра жди нової сніговійниці. Чую все добре,— ревматизм так і ходить по костях (Фр., III, 1950, 263); // Відбуватися, проходити де-небудь. По ній [рівнині] ходили люті й прокляті хуговії (Ю. Янов., II, 1958, 180).
@ Мороз ходить (дрижаки ходять) поза спиною (поза шкірою, поза шкурою і т. ін.) — те саме, що Мороз іде поза шкірою (див. мороз). У Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Мирний, IV, 1955, 26); Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Тют., Вир, 1964, 17).
11. Бути в обігу (про гроші). Шкуратяні гроші ходили (Номис, 1864, № 6854); — А які ж гроші ходитимуть? (Гончар, II, 1959, 16).
12. Робити певний хід у якійсь грі. Один Степан, як жонатий, сидів з дівчатами і.. заглядав їм у карти, підказував, що ходити (Мирний, IV, 1955, 164).
@ Ходити козирем див. козир; Ходити тузами — те саме, що Ходити козирем (див. козир). — Пролізли [куркулі] в щілину якусь́ — Пролізли! І ходять тузами (Бичко, Срібноліття, 1973, 177).
13. розм. Задовольняти природну потребу. — А навіщо ж поміщиці оті клочки [клапті]? — спитала Катюша.— Щоб ходити за хату,— випалив Сашко і знітився (Чаб., Катюша, 1960, 20).
14. тільки 3 ос., про кого — що, о що, безос., діал. Ітися про кого-, що-небудь, стосуватися когось, чогось. Ми не мали жодних сумнівів щодо високого ступеня свідомості наших громадян. Але спосіб, яким її збудити! Про це, власне, тільки й ходило (Мик., II, 1957, 53); Він зрозумів, що тут ходить про його авторитет перед дівчиною, перед цілим товариством (Коцюба, Нові береги, 1959, 104); [Конрад:] А вас таки дуже непокоїть наша місія? [Рішар:] Гадаю, що і вас не менш, бо ходить о долю такого горожанина, як будівничий Альберт! (Мам., Тв., 1962, 761.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ходжу | ходимо |
2 особа | ходиш | ходите |
3 особа | ходить | ходять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ходитиму | ходитимемо |
2 особа | ходитимеш | ходитимете |
3 особа | ходитиме | ходитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ходив | ходили |
Жіночий рід | ходила | |
Середній рід | ходило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ходімо | |
2 особа | ходи | ходіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ходячи | |
Минулий час | ходивши |
§ 16. Коли пишеться Ь (п. 2, г): ходить, ходи, ходять
§ 22. Іменникові суфікси (п. 5): ходити, ходи
§ 80. Дійсний спосіб (п. 6, в, прим. 1): ходити, ходжу, ходив, ходила, ходи, ходили
§ 80. Дійсний спосіб (п. 8, а, 1): ходити, ходжу, ходив, ходила, ходи, ходили
§ 80. Дійсний спосіб (п. 9): ходити, ходжу, ходив, ходила, ходи, ходили
§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив): ходити, ходить, ходи
§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив) (прим. 1): ходити, ходить, ходи