хопитися
ХОПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хопляться; док., діал. 1. за кого - що. Схопитися, ухопитися за кого-, що-небудь. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється, а хто топиться, той і за зіллиночку [зілиночку] хопиться (Вовчок, VI, 1956, 267); Андрій хопився руками за голову і знов почав бігати по казні (Фр., 1, 1955, 295).
2. до чого. Поспішно, з завзяттям, запалом почати, кинутися що-небудь робити. Робітники.. відв'язали [Германа] від линви і хопилися натирати його водою, думаючи, що він умліває від задухи (Фр., VIII, 1952, 409); // також з інфін. Почати виявлятися в чому-небудь. Його увага була вже звернена на щось інше - на велетневі вуха! Ще перед хвилею їх майже не було видно, а тепер вони раптом хопилися рости (Фр., IV, 1950, 334).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоплюся | хопимося |
2 особа | хопишся | хопитеся |
3 особа | хопиться | хопляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хопився | хопилися |
Жіночий рід | хопилася | |
Середній рід | хопилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хопімося | |
2 особа | хопися | хопіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хопившись |