хореографія
ХОРЕОГРАФІЯ, ї, ж. Мистецтво створення танцю й танцювальних вистав. В хореографії немає такого живого дійового виражального засобу, як слово. Зате в танці є своя сила: виразними рухами тіла, рук, ніг, голови можна теж сказати чимало (Мист., 5, 1961, 7); Справжній розвиток національної класичної хореографії почався з 1925 року, коли були створені українські оперно-балетні театри (Вітч., 8, 1965, 175); Оперному диригентові треба бути ще добре обізнаному з вокалом, хореографією, основами режисури (Мист., 2, 1966, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хореографія | хореографії |
Родовий | хореографії | хореографій |
Давальний | хореографії | хореографіям |
Знахідний | хореографію | хореографії |
Орудний | хореографією | хореографіями |
Місцевий | на/у хореографії | на/у хореографіях |
Кличний | хореографіє | хореографії |