хоркати
ХОРКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати глухий уривчастий звук, виштовхуючи з шумом повітря з ніздрів, рота. Коні хоркали, били копитами, розсипаючи бризки, але рушити куди-небудь не могли, бо екіпажі стояли дуже тісно (Ільч., Серце жде, 1939, 261); З коней падала біла піна, вони втомлено хоркали (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 513); // Уривчасто, з шумом випускати повітря, пару тощо (про паровоз, машину, мотор і т. ін. ).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоркаю | хоркаємо |
2 особа | хоркаєш | хоркаєте |
3 особа | хоркає | хоркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоркатиму | хоркатимемо |
2 особа | хоркатимеш | хоркатимете |
3 особа | хоркатиме | хоркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хоркав | хоркали |
Жіночий рід | хоркала | |
Середній рід | хоркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоркаймо | |
2 особа | хоркай | хоркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хоркаючи | |
Минулий час | хоркавши |