християнізація
ХРИСТИЯНІЗАЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Прилучення до християнської релігії, навернення в християнство (у 1 знач.). У літописній розповіді про події, що передували християнізації Русі, відзначається, що в 987 р. Володимир, перед тим як вирішити питання про нову віру, скликав на нараду бояр і «старців градських» (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 487); Після введення на Русі християнства власні імена теж розглядали як своєрідні талісмани.. Ім'я ставало для релігії чинником, який мав відіграти активну роль у християнізації «поганих» (Наука.., 2, 1972, 27); Наприкінці 20-х років XIX ст. почалась насильницька християнізація народів Сибіру. Місіонери хрестили сибірські народи, пускаючи в хід і загрози, і обіцянки. (Іст. СРСР, II, 1957, 133).
2. Узгодження з ідеологією християнства, з догмами християнської релігії. Християнізація язичницьких обрядів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | християнізація | християнізації |
Родовий | християнізації | християнізацій |
Давальний | християнізації | християнізаціям |
Знахідний | християнізацію | християнізації |
Орудний | християнізацією | християнізаціями |
Місцевий | на/у християнізації | на/у християнізаціях |
Кличний | християнізаціє | християнізації |