християнізований
ХРИСТИЯНІЗОВАНИЙ, а, е, книжн. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до християнізувати. Різні за характером твори підтверджують, що двоєвір'я [двовір'я] в християнізованій Русі існувало значно довше, ніж це прийнято вважати (Знання.., 8, 1966, 29).
2. у знач. прикм. Підданий християнізації. Програма тайпінської революції мала християнізовану форму (Вісник АН, 3, 1957, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | християнізований | християнізована | християнізоване | християнізовані |
Родовий | християнізованого | християнізованої | християнізованого | християнізованих |
Давальний | християнізованому | християнізованій | християнізованому | християнізованим |
Знахідний | християнізований, християнізованого | християнізовану | християнізоване | християнізовані, християнізованих |
Орудний | християнізованим | християнізованою | християнізованим | християнізованими |
Місцевий | на/у християнізованому, християнізованім | на/у християнізованій | на/у християнізованому, християнізованім | на/у християнізованих |