хропак
ХРОПАК, а, ч., розм. Те саме, що хропіння. Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (Мик., Кадильниця, 1959,61).
◇ Давати (дати, задавати, задати і т. ін. ) хропака - спати міцно, з хропінням. - Були ми з цим хлоп'ягою на одній квартирі. От любив спати! ..Ну тільки що обзивався - і вже дає хропака (Хижняк, Невгамовна, 1961, 277); - Замовкни, уб'ю - крикнув зляканий Андрій, замахнувшись мішком. Потім вони впали майже разом. Остап зразу дав богатирського хропака (Довж., І, 1958, 243); Далі закутався [Павлусь] краще від ранкового холоду, схилився до Корнюші, що з самого двору задавав хропака, то й собі заснув (Головко, II, 1957, 263); - Хай задасть Хвостун міцніше Хропака, Отоді вже він узна, Хто я така! (Бойко, Ростіть.., 1959, 88); Дем'янові здавалося, що він чує, як на сотні голосів ушкварює хропака всеньке село (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 176); - Легко тобі казати,- зітхав Павло.- То в цеху все видно, як на долоні, а тут поле, ніч... Ні душі живої. Заліз у скирту і до самого ранку такого хропака витинає, аж земля двигтить (Кучер, Прощай.., 1957, 30); Дати вічного хропака - те саме, що умерти 1. - Князю Яремо! Не лий і не пий християнської крові надаремно, бо ще й сам вп'єшся на смерть та й сам даси вічного хропака (Н.-Лев., VII, 1966, 171).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хропак | хропаки |
Родовий | хропака | хропаків |
Давальний | хропакові, хропаку | хропакам |
Знахідний | хропак | хропаки |
Орудний | хропаком | хропаками |
Місцевий | на/у хропаку | на/у хропаках |
Кличний | хропаку | хропаки |