хуговій
ХУГОВІЙ, ю, ч. Те саме, що хуга. Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо, мокнути восени і замерзати на зиму, тоді по ній ходили люті й прокляті хуговії (Ю. Янов., II, 1958, 180); Вниз по Єнісею свистіли, як у трубу, вітри з Заполяр'я, гасали білі хуговії (Гончар, III, 1959, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хуговій | хуговії |
Родовий | хуговію | хуговіїв |
Давальний | хуговієві, хуговію | хуговіям |
Знахідний | хуговій | хуговії |
Орудний | хуговієм | хуговіями |
Місцевий | на/у хуговії | на/у хуговіях |
Кличний | хуговію | хуговії |