худобонька
ХУДОБОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до худобка 1. - Та вже хоч і невеличка худоба, та загорьована. Цілий вік жінка працювала - недоїдала, недопивала, та тобто тепер свою худобоньку на людську волю віддавати! - мовила Мотря (Л. Янов., І, 1959, 58).
2. діал. Пестл. до худобка 2. Старі були собі заможненькі хазяїни і як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки, а особливо тієї скотини (Стор., I, 1957, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | худобонька | худобоньки |
Родовий | худобоньки | худобоньок |
Давальний | худобоньці | худобонькам |
Знахідний | худобоньку | худобоньок |
Орудний | худобонькою | худобоньками |
Місцевий | на/у худобоньці | на/у худобоньках |
Кличний | худобонько | худобоньки |