хурдига
ХУРДИГА1, и, ж., розм., заст. В'язниця. Гамалія по Скутарі - По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає.- Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю! (Шевч., І, 1963, 199); Це був старий польський революціонер.. Ще п'ятнадцять років тому його засуджено на каторгу, і він одбував каторжні роботи у Сибіру, по жахних царських хурдигах... аж тринадцять літ... (Досв., Вибр., 1959, 103); [Куліш:] Дивуюсь, бо тобі Сидіть в хурдизі знову річ знайома. Не каєшся? [Шевченко:] Не каюсь - в боротьбі Не каються (Коч., III, 1956, 180).
ХУРДИГА2, и, ж., розм. Те саме, що хуртовина 1. [Антін:] Нічого не вдієш у таку хурдигу: чисто тобі з рук рве (Стар., Драм. тв., 1941, 267); Хурдига стояла страшенна, замело дороги, ніхто не міг добитися ні до Глинська, ні звідтіля... (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 139); *Образно. В її батька і в неї давно вітер свистів у кишенях; а в його кишенях вила й скиглила хурдига (Н.-Лев., IV, 1956, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хурдига | хурдиги |
Родовий | хурдиги | хурдиг |
Давальний | хурдизі | хурдигам |
Знахідний | хурдигу | хурдиги |
Орудний | хурдигою | хурдигами |
Місцевий | на/у хурдизі | на/у хурдигах |
Кличний | хурдиго | хурдиги |