хутірний
ХУТІРНИЙ, рідше ХУТОРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хутір. Щоб хуторну хандру прогнати, Один вигадливий Панок Задумав до себе розумних наскликати І світом мудрості розбуркать свій куток (Гл., Вибр., 1957, 181).
2. Те саме, що хуторянський 1. Колись я була проти такого способу розмови і писання, бо тоді на мене ще мала деякий вплив хуторна філософія, і я не зовсім ясно ще зрозуміла, що, мовляв, «на світі одна правда, а не дві» (Л. Укр., V, 1956, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хутірний | хутірна | хутірне | хутірні |
Родовий | хутірного | хутірної | хутірного | хутірних |
Давальний | хутірному | хутірній | хутірному | хутірним |
Знахідний | хутірний, хутірного | хутірну | хутірне | хутірні, хутірних |
Орудний | хутірним | хутірною | хутірним | хутірними |
Місцевий | на/у хутірному, хутірнім | на/у хутірній | на/у хутірному, хутірнім | на/у хутірних |