хіротесія
ХІРОТЕСІЯ, -ї, ж., церк. 1. В християнстві – покладання рук з молитвою для посвячення в чин нижчого клірика у священнослужителі; право хіротесії належить єпископам, але в монастирях це також дозволяється їх настоятелям (архімандритам та ігуменам). 2. Священний обряд, який полягає в накладенні рук особи, яка користується авторитетом, на голову хворого для його зцілення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хіротесія | хіротесії |
Родовий | хіротесії | хіротесій |
Давальний | хіротесії | хіротесіям |
Знахідний | хіротесію | хіротесії |
Орудний | хіротесією | хіротесіями |
Місцевий | на/у хіротесії | на/у хіротесіях |
Кличний | хіротесіє | хіротесії |