царик
ЦАРИК, а, ч., зневажл. Зменш. до цар 1. Не ховайте, не топчіте Святого закона [закону], Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Шевч., І, 1963, 337); Він хвалився, Що з тигром віч-на-віч у Лівії зустрівся, З тамтешнім цариком полюючи в лісах (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | царик | царики |
Родовий | царика | цариків |
Давальний | царикові, царику | царикам |
Знахідний | царика | цариків |
Орудний | цариком | цариками |
Місцевий | на/у царику, царикові | на/у цариках |
Кличний | царику | царики |