царствений
ЦАРСТВЕНИЙ, а, е, книжн. Сповнений гідності; величний. Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Перв., Дикий мед, 1963, 493); Уявіть - стоїть царствений, гордовитий лев. Стоїть - не підступишся... (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 20); // Який переважає щось чим-небудь. Якась урочиста святковість почувалася в його [місяця] царственому сяйві, що мерехтіло, переливалось і іскрилося на безкраїх навколишніх просторах (Добр., Тече річка.., 1961, 89).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | царствений | царствена | царствене | царствені |
Родовий | царственого | царственої | царственого | царствених |
Давальний | царственому | царственій | царственому | царственим |
Знахідний | царствений, царственого | царствену | царствене | царствені, царствених |
Орудний | царственим | царственою | царственим | царственими |
Місцевий | на/у царственому, царственім | на/у царственій | на/у царственому, царственім | на/у царствених |