цвяхувати
ЦВЯХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Оббивати цвяшками; вбивати цвяхи. *Образно. [Унук:] Це вже старець наш знову зложив думу. [1-й слухач:] І все до прикладу... аж голосить, та словом тим так і цвяхує в серце (Стар., Вибр., 1959, 472); // Прикрашувати, оздоблювати бляшками. *Образно. Великими німецькими чобітьми цвяхує [Мірошниченко] припалу пилом дорогу (Стельмах, II, 1962, 13).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвяхую | цвяхуємо |
2 особа | цвяхуєш | цвяхуєте |
3 особа | цвяхує | цвяхують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвяхуватиму | цвяхуватимемо |
2 особа | цвяхуватимеш | цвяхуватимете |
3 особа | цвяхуватиме | цвяхуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цвяхував | цвяхували |
Жіночий рід | цвяхувала | |
Середній рід | цвяхувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвяхуймо | |
2 особа | цвяхуй | цвяхуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цвяхуючи | |
Минулий час | цвяхувавши |