цвісти
ЦВІСТИ, цвіту, цвітеш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Шевч., II, 1953, 346); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє - цвіте (Тесл., Вибр., 1950, 114); Цвіте липа й пахне неймовірно (Ю. Янов., II, 1958, 193); Пам'ятаю, казала моя мати: - Цей світ, як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде! (Довж., І, 1958, 330); * Образно.- Дурний піп - дурна його й молитва,- не витримав Яків Данько.- В твоїй бороді вже гречка цвіте, а в голові й на зяб не орано (Стельмах, II, 1962, 109); // Мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Тут і село якраз. Біліють хати, цвітуть городи (Вовчок, І, 1955, 95); Як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте (Гл., Вибр., 1951, 65); А луг цвіте. А далина синіє. Кує зозуля щедро у гаю (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 14); Степ уже цвіте де-не-де (Гончар, II, 1959, 69).
$ Пишним цвітом (квітом) цвісти див. пиший.
2. перен. Виділятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом. Сів [Кирило] на порозі і закурив.. Червоний вогник цвів серед ночі, як квітка щастя (Коцюб., II, 1955, 209); Цвіте рубін кремлівських зір Огнями найяснішими (Нех., Ми живемо.., 1960, 71); Він бере її за руки і крізь ранішнії луки Вдвох вони додому йдуть. В небі райдуги цвітуть (Перв., Казка.., 1958, 58); Червоний стяг цвіте над нами, І буде так мільйони літ (Сос., II, 1958, 406); Вогонь то здіймався, то падав, неначе дихали груди, розкидався снопом, розпливався туманом, і цвіли хмари на небі, неначе троянди (Коцюб., II, 1955, 68); // Про велике скупчення вогнів, барвистого одягу, прапорів і т. ін. Уже цвіли на вулицях вогні, а ми повільно йшли собі з вокзалу (Голов., Поезії, 1955, 170); Ніби на гравюрі Хокусаї, Ліс грабовий золотом цвіте (Рильський, III, 1961, 315); На майдані цвіли хустки (Збан., Переджнив'я, 1960, 324); Прощавайте, ждіте волі,- гей, на коні, всі у путь! Закипіло, зашуміло - тільки прапори цвітуть... (Тич., І, 1957, 56); *Образно. Як патока, так річ у неї на губах, І сміх її цвіте, мов мак, що на грядках (Г.-Арт., Байки.., 1958, 42); Його душа, до смерті молода, Цвіла в книжках - у квітах пурпурових (Рильський, II, 1960, 109).
3. перен. Бути в розквіті сил, молодості, вродливим (про людину). В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Шевч., II, 1963, 51); Є такі люди, що.. цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою (Н.-Лев., І, 1956, 129); - Вродо моя хорошая, Нащо ти цвітеш? Без доленьки на сім світі Марно пропадеш! (Л. Укр., І, 1951, 324); [Хмельницький:] А ти, Соломіє, все кращаєш. [Кривоніс:] Це від кохання так цвіте (Корн., І, 1955, 261); Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці - молодість сама (Рильський, III, 1961, 279); Із-за вагончика вийшла дівчина в ситцевому платтячку, мабуть, ровесниця Ліні, тільки куди міцніша, здоровіша за неї,- з вогню та з сонця вся! Так і цвіте вся здоров'ям, налите тіло горить смагою (Гончар, Тронка, 1963, 186); // Про вияв здоров'я на обличчі людини. Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум'янцем, було жовте (Фр., VI, 1951, 286); Мужчини сивими стали з морозу, а обличчя жінок цвіли, як мак (Коцюб., II, 1955, 184); На всі щоки її по-весняному цвів густий рум'янець (Коп., Лейтенанти, 1947, 171); // Про вияв радості, щастя, задоволення, замріяності на обличчі людини (в усмішці, очах і т. ін. ) З вікна учительської на дітей дивилася Серафима Петрівна, і її зморщене обличчя цвіло від радості (Панч, Іду, 1946, 122); В очах у неї, у всьому виразі обличчя цвіло щастя... (Гур., Життя.., 1954, 334); Тетяна сиділа задумана, уші палали, як цвіт королевий, а в очах цвіли, як золотий світанок, ті мрії, що впину їм немає (Вас., II, 1959, 83); Над столами схилились обличчя, в вікна цеху вечірня ртуть... Тільки шелест паперу ритмічний, тільки зорями очі цвітуть... (Сос., І, 1957, 489); Очі в Романа Петровича блискотіли, на обличчі цвіла привітна, захоплена посмішка (Коз., Сальвія, 1959, 71).
4. перен. Успішно розвиватися; процвітати. Вийду в сонячні поля, На долину гляну, Там цвіте моя земля Од Дніпра до Сяну (Мас., Побратими, 1950, 8); Цвіте життя, красується природа, липневий день над горами сія (Гонч., Вибр., 1959, 132); Цвіте дружба народів, як море переливаючись через границі (Рильський, III, 1956, 50); Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов, Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов! (Рильський, III, 1961, 304); // Про людські почуття, думки і т. ін. [Ганна:] За клопотами чи знайдеться час баблятися ще з якимись думками?.. Колись і думки цвіли і рясніли, та пополовіли і зав'яли... (Кроп., II, 1958, 21); І сміх, і дзвони, й радість тепла. Цвіте веселка дум (Тич., І, 1957, 14); Серце тихим привітом цвіте... (Сос., І, 1957, 208).
5. спец. Змінювати забарвлення внаслідок масового розвитку мікроорганічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю. Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Мирний, І, 1949, 221).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвіту | цвітемо |
2 особа | цвітеш | цвітете |
3 особа | цвіте | цвітуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвістиму | цвістимемо |
2 особа | цвістимеш | цвістимете |
3 особа | цвістиме | цвістимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цвів | цвіли |
Жіночий рід | цвіла | |
Середній рід | цвіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвітімо | |
2 особа | цвіти | цвітіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цвітучи | |
Минулий час | цвівши |
цвіт
ЦВІТ1, у, ч. 1. збірн. Квіти (пелюстки) на рослині в період цвітіння. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть (Номис, 1864, № 3527);- Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ? (Л. Укр., І, 1951, 323);- Пам'ятаю, казала моя мати: «Цей світ, як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде!» (Довж., І, 1958, 330); Яблунька.. викидала одну-дві квітки та й сипався з них цвіт, опалений холодним вітром (Чорн., Визвол. земля, 1959, 136); - Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу (Стельмах, II, 1962, 79); *Образно. - Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! (Шевч., І, 1963, 26); Ні, не забуду я той шум далеких віт. О юносте моя, мій неповторний цвіт! (Сос., II, 1958, 31); Чи хоч згада вона колись Усі надії, муки? Злітає, пада жовтий лист, Безжальний цвіт розлуки (Мас., Сорок.., 1957, 254); Із білого цвіту хмар проглянув місяць (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 215); *У порівн. Біля клубу Галина звернула праворуч і пішла садками, притрушеними снігом, як цвітом (Зар., Світло, 1961, 15); Синьоока, молода, неначе цвіт,- чом не вийшла ти сьогодні до воріт? (Голов., Поезії, 1955, 32); Дівчина спалахнула, мов маків цвіт (Цюпа, Назустріч.., 1958, 365); Рубін мріяв, що дівчина в нього буде висока й струнка, як тополя, біла, як цвіт жасмину, прекрасна, як щастя (Сенч., Опов., 1959, 41); Шум у хаті, присне сміх дівочий, і над усім, як і там, надворі, мов коники в траві, насіння тріскотить і лушпиння на поміст білим цвітом сиплеться (Головко, II, 1957, 127); // перен. Про вияв душевного піднесення, почуття кохання тощо. [Мавка:] Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше! (Л. Укр., III, 1952, 229); Там левантійський місяць діє чари І колихає в серці теплу кров, Там диким цвітом процвіла любов (Зеров, Вибр., 1966, 75); // перен. Бурхливий розвиток. Я голос подаю за людськість і людину, За міста цвіт гінкий, за красний зріст села (Рильський, І, 1956, 331).
&9651; Королевий (королів) цвіт див. королевий цвіт; Липовий цвіт див. липовий; Сірчаний цвіт - порошок, виготовлений з сірки, що використовується для боротьби з шкідниками рослин. Спочатку, поки камера холодна, пара сірки прямо переходить у твердий стан і осаджується на стінках камери у вигляді ясно-жовтого порошку, відомого під назвою сірчаного цвіту (Заг. хімія, 1955, 314); Для обпилювання [рослин] застосовуються мелена сірка та сірчаний цвіт (Шкідн. хвор.. рослин, 1956, 49).
◇ В цвіту; В цвіті: а) укритий цвітом. Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи (Коцюб., І, 1955, 308); Земля в цвіту... Весна прийшла,- Дерева білі-білі (Воскр., Недарма.., 1950, 13); Вийду з хати поглянуть, як плине весна, У цвіту і у листі дзвенить далина (Шпорта, Запоріжці, 1952, 66); Спинися, мить, коли сади у цвіті! (Дмит., Київські кручі, 1962, 57); б) у розквіті фізичних і духовних сил. Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (Граб., І, 1959, 321); І це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 126); Закрасуватися цвітом див. закрасуватися; Пишним цвітом розквітати (цвісти, процвітати і т. ін. ) див. пишний; Прибитий на цвіту - від природи дурний, нерозвинений. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Вовчок, VI, 1956, 222); - Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Мушк., Чорний хліб, 1960, 61); Сього (цього) цвіту [багато] по всьому світу; Як цвіту по всьому світу див. світ2; У цвіті літ (сил і т. ін. ) - у молоді роки, в пору розквіту фізичних і духовних сил. - О жах! Умерти в цих джунглях у цвіті літ? О-о! -мліла вона від страху (Тют., Вир, 1964, 231); Там у радощах безжурних, В цвіті вічних молодощів, Прожива весела пані Яснокудрая Абунда (Л. Укр., IV, 1954, 177); Цвіт життя (віку, літ і т. ін. ) - період життя людини, в який найповніше виявляються її сили й почуття. [Він:] То була любов, цвіт життя, його великий проблиск (Довж., І, 1958, 438); Побитий примхами недолі, Я в'яну жертвою жаги; Ярмо огидної неволі Б'є цвіт юнацької снаги! (Граб., І, 1959, 283).
2. перев. у мн., заст., діал. Квітка. Один цвіт не робить вінка! (Укр.. присл.., 1955, 178); Цвіти за образом святим, І на вікні стоять цвіти (Шевч., II, 1963, 116); У нашім зільнику перед вікнами цвіло лиш небагато цвітів (Коб., III, 1956, 64).
3. перен. Кращі люди якогось суспільного середовища. Матері, що саме сьогодні стратили своїх синів, заридали на вид того найкращого цвіту народного, котрий завтра, може, так само поляже (Фр.,VI, 1951, 91); Ідуть, ідуть хлопці, самий цвіт, молоді парубки (Л. Укр., III, 1952, 558); Розмовляли довго-довго.. Про долю того кращого цвіту народного, некоханого, дощами неполиваного, що гнеться з торбами, сонцем запалений, смутний, скрізь попід позамиканими брамами мурованих шкіл (Вас., II, 1959, 114); Це був будинок, де колись збирався цвіт дворянства, де влаштовувались прийоми, бенкети (Скл., Легенд. начдив, 1957, 60); - Подумай, Володько, який це народ, який великодушний народ... Хто послав би, як ми, своє найдорожче, свій цвіт, свої мільйонні армії для порятунку інших, для визволення Європи! (Гончар, III, 1959, 135).
ЦВІТ2, у, ч; розм., рідко. Те саме, що колір. Видна була і уся одежа [Явдохи].., спідниця каламайкова; тільки що не можна було угадати, якого вона є цвіту (Кв.-Осн., II, 1956, 11); Сонце якраз ускочило у вікна - і його ясне проміння золотило ті сизі клубки диму, переливалося у його довгих поясах різними цвітами, різними кольорами (Мирний, І, 1954, 335); Вони й тут ніби заради розваги позиркували на Уралова сміхотливо, а коли вже він мусив рушати, та, що в жовтій, соняшникового цвіту кофті, так славно, так незабутньо усміхнулась йому! (Гончар, Тронка, 1963, 292).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цвіт | цвіти |
Родовий | цвіту | цвітів |
Давальний | цвітові, цвіту | цвітам |
Знахідний | цвіт | цвіти |
Орудний | цвітом | цвітами |
Місцевий | на/у цвіті | на/у цвітах |
Кличний | цвіте | цвіти |
цвіть
ЦВІТЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт1 1. Там, де були воронки, ями,- буяє зелень, квітне цвіть... (Тич., II, 1957, 208); Сонце світить, луг дзвенить, Щось лепече річка, Пташка висне, всяка цвіть Розтуляє вічка (Бичко, Простота, 1963, 138); Загорілася п'ятикутна Крізь багату весняну цвіть, Батьківщина наша могутня В ній засвічена для століть (Мал., Звенигора, 1959, 201).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цвіть | цвіті |
Родовий | цвіті | цвітей |
Давальний | цвіті | цвітям |
Знахідний | цвіть | цвіті |
Орудний | цвіттю | цвітями |
Місцевий | на/у цвіті | на/у цвітях |
Кличний | цвіте | цвіті |