цеглиння
ЦЕГЛИННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що цегла 1. Там [на заводі] кипить руда сувора, б'є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду... (Рудь, Дон. зорі, 1958, 78); // Побита цегла. Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок.. виткнулась і, забачивши їх [хлопців], як попарена шмигонула в цеглиння (Мирний, І, 1954, 256).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цеглиння | цеглиння |
Родовий | цеглиння | цеглинь |
Давальний | цеглинню | цеглинням |
Знахідний | цеглиння | цеглиння |
Орудний | цеглинням | цеглиннями |
Місцевий | на/у цеглинні | на/у цеглиннях |
Кличний | цеглиння | цеглиння |