цедент
ЦЕДЕНТ, -а, ч., фін. 1. Кредитор, який передає іншій особі своє право на вимагання оплати боргового зобов'язання. 2. У страхуванні – страховик, що передає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховикові або професійному перестраховикові.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цедент | цеденти |
Родовий | цедента | цедентів |
Давальний | цедентові, цеденту | цедентам |
Знахідний | цедента | цедентів |
Орудний | цедентом | цедентами |
Місцевий | на/у цеденті, цедентові | на/у цедентах |
Кличний | цеденте | цеденти |