цезура
ЦЕЗУРА, и, ж. 1. Обов'язкова для певного віршованого розміру пауза всередині віршованого рядка. Епічно-піднесеному, урочистому тонові розповіді цілком відповідає шестистопний ямб «Каменярів», так званий олександрійський вірш, з цезурою після третьої стопи (Рад. літ-во, 2, 1963, 95).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цезура | цезури |
Родовий | цезури | цезур |
Давальний | цезурі | цезурам |
Знахідний | цезуру | цезури |
Орудний | цезурою | цезурами |
Місцевий | на/у цезурі | на/у цезурах |
Кличний | цезуро | цезури |