цезурний
ЦЕЗУРНИЙ, а, е. Прикм. до цезура.
Цей, ця, це, займ. вказ. 1. Указує на особу, предмет, що перебуває поблизу кого-, чого-небудь, найближчий у просторі порівняно з іншим, більш віддаленим; протилежне той.- До кого належить цей виноградник? - гукає на свого цигана Тихович (Коцюб., І, 1955, 210); Навпроти муру, по цей бік вулиці, засіли в руїнах цегляних будинків стрілецькі підрозділи батальйону (Гончар, III, 1959, 238); Як колись, в цей провулок, садами, я повз верби пройшов, через гать... (Сос., І, 1957, 243); // у знач. ім. цей, цього, ч.; ця, цієї, ж.; це, цього, с. ; мн. ці, цих. Уживається замість предмета, особи і т. ін., які були названі в попередньому викладі або про які вже йшлося раніше. - Хто Варениченко? - пита москаль, увійшовши з Сидором у хату. - Та ось цей! - указує москалиха на Чіпку (Мирний, І, 1949, 331); - Чи знаєш ти, приміром,- продовжував Хома,- як ми в Трансільванії скелі штурмували? Думаєш - дерлися хто як попало? Помиляєшся, брате... Для цього в нас є така штука - альпійський канат... (Гончар, III, 1959, 221); // Указує на певний період, який має місце тепер або мав у минулому чи буде мати в майбутньому часі. І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Один по одному піднімалися мінометники на висоту за командиром роти. Сорочки на їхніх спинах за ці дні побіліли: на них, пропотілих наскрізь, виступила й позасихала сіль (Гончар, III, 1959, 60); // у знач. ім. це, цього, с. Уживається замість назви такого періоду. - А хто він такий? - Зараз знову вчителем.. А до цього,- ким тільки не доводилось йому працювати! (Головко, II, 1957, 442); Невідомо, як уже там переклав Ференц, тільки після цього мешканці бункера одразу підбадьорились (Гончар, III, 1959, 244).
◇ За цих умов (за цієї умови) див. умова; З цими словами див. слово; На цьому піти (рушити і т. ін. ) - щось зробивши, сказавши, вирішивши і т. ін., піти звідки-небудь. На печі колишній солдат не міг спинити кашлю, і Чубенко ще раз побачив його без міри схвильовані очі. На цьому Чубенко рушив з хати, і за ним партизани (Ю. Янов., II, 1958, 217); На цьому (цім) слові див. слово; Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Ні в цих ні в тих - те саме, що Ні в сих ні в тих (див. той); Піти з цього світу (світа) див. світ2; При цім слові; При цих словах див. слово; При цьому - до того ж; одночасно. Драматичні поеми Лесі Українки.. предками собі мають «маленькі трагедії» Пушкіна, і при цьому їх об'єднує не тільки схожість жанру й манери, але й надзвичайна сконденсованість думки (Рильський, X, 1962, 23); Пробачте (пробачайте) на цьому (цім) слові див. пробачати1; Спасибі й за це; Спасибі й на цьому див. спасибі; Справа не в цьому див. справа1; Цей світ див. світ2; Цими днями див. день.
2. Указує на якийсь предмет, особу і т. ін., що їх виділяють з-поміж інших. Хто ж цей сивий Попрощався з світом? Семен Палій, запорожець, Лихом недобитий (Шевч., II, 1953, 36); Впізнає хто, коли погляне в цій тьмі, де наші, де чужі... (Сос., І, 1957, 306); - Вогонь на мене!..- кричав Орлюк, відчуваючи вже, як двигтить земля під вагою ворожих танків. Цього разу Орлюка почули (Довж., І, 1958, 286); // у знач. ім. цей, цього, ч.; ця, цієї, ж.; це, цього, с. ; мн. ці, цих. Уживається замість предмета, особи і т. ін., що їх виділяють з-поміж інших. Пишно розсівшись у класі, о. Василь порядкував: - Цього можна прийняти - мати його богомільна жінка (Коцюб., І, 1955, 322); // у сполуч. із сл. час, момент, мить і т. ін. Указує на одночасність якоїсь дії з іншими діями, про які йде мова. Тадей Станіславович, одягнувшись, відчиняє широку кватирку, напомацки шукає сірники, щоб засвітити свічі, але в цей час біля веранди притишено обізвались голоси і кроки (Стельмах, І, 1962, 9); Гранати летіли одна за одною. Знявся страшенний лемент, німці вбігали на вогневу. В цей момент усі почули, як вигукнув Брянський: - За Батьківщину! Вперед! (Гончар, III, 1959, 118); // Уживається для вказівки на той або інший предмет, особу в ряду подібних, коли їх перелічують або зіставляють. Матері кожної дитини жаль: бо которого пальця не вріж, то все болить. Цього пальця уріж - болить, ..і цього уріж - всі однако болять; так і в матері дітки - нарівні жалко (Номис, 1864, № 9216); Що не кажи, а ці святки, цей свят-вечір, .. ці колядки й щедрівки мають для мене значення (Коцюб., III, 1956, 128); Яка ж гірка, о господи, ця чаша, Ця старосвітчина [старосвітщина], цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася наша! (Зеров, Вибр., 1966, 85).
3. також із сл. самий, сама, саме. Указує на предмет, особу, дію і т. ін., згадані в попередньому висловлюванні. Годинник в столовій пробив другу. Голосно, різко. Ці два дзвінки впали мені на голову, як грім із неба (Коцюб., І, 1955, 416); На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав - цей сліпий дід (Ю. Янов., II, 1958, 49); Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (Сос., II, 1958, 135); - А ти що, найстарший тутечки? - скрипить чийсь голос, і в цьому скрипі чується погано прихована злоба (Стельмах, II, 1962, 17); Вона з особливою силою відчула, що ніколи ніяким ворогам не скорити її могутню Батьківщину, її волелюбний народ. І, може, саме ця натхненна віра у свій народ сповнила тоді Шуру певністю у неминучості і її особистого щастя (Гончар, III, 1959, 181); // у знач. ім. цей, цього, ч.; ця, цієї, ж.; це, цього, с. ; мн. ці, цих. Уживається для вказівки на раніше названу особу; відповідає за значенням особовому займеннику 3-ї особи. За кілька метрів він впізнав Вакуленка, бо навіть у темряві заблищала його лобата лиса голова без пілотки. Цей був убитий наповал (Гончар, III, 1959, 51); Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком (Тют., Вир, 1964, 22); // Уживається як зв'язка в складеному присудку. Філоксера - це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві (Коцюб., І, 1956, 202); Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова (Мирний, V, 1955, 314).
4. у знач. ім. це, цього, с. Указує на дії, явища, обставини, події і т. ін., про які говориться в попередньому чи наступному контексті. - Так отакий мій батько був, мамо? .. Чому ж ви мені давно цього не казали? (Мирний, І, 1949, 160); - Ось не дуже давно чула я,- знов забалакала та ж бабуся,- як чоловік дітей поморозив. Так прямо аж не віриться, щоб цього людина дійти могла (Хотк., І, 1966, 71); - Ще й сердиться за порятунок,- здивувався Мірошниченко.. - От і рятуй тебе, Якове, після цього (Стельмах, II, 1962, 12); Він любив поспати і при найменшій нагоді не відмовляв собі в цьому (Гончар, III, 1959, 75); // невідм., с. Уживається в функції неузгодженого підмета. Катерина подивилась, Та й зголосила: - Це не брат мій, це мій милий (Шевч., II, 1953, 130); // У сполуч. зі словом все вказує на перелічення, виконуючи функцію узагальнюючого слова. Краса природи, принадність жінки, чари музики і слова - все це котилось, як хвилі в далекому морі, чужі й невидимі (Коцюб., II, 1955, 208); Через стіл навпроти Галаганихи сиділа дуже схожа на неї, але старіша, зовсім сива, рідна сестра її. Поряд з Людмилою - гарненька брюнетка. Все це Діденко охопив очима іще з порога (Головко, II, 1957, 484).
5. Уживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб, предметів, явищ, дій і т. ін. Я там писав, що незабаром вирвуся із цієї каторги і приїду до тебе в гості, але ще й досі нема нічого офіціального (Шевч., VI, 1957, 139); Така то задума спиня мою руку, Що людськую бачу кругом себе муку, Недолю та сльози - і думка зрина: Нащо тут здалася ця праця дрібна?.. (Л. Укр., І, 1951, 11); Остап почав турбуватися: де ділася Соломія.. Адже вона знає, що йому трудно поворухнутися, що він не годен сам видобутися з цих нетрів (Коцюб., І, 1955, 365); - Сюди, в ці Альпи, можна лише наступати,- каже він.- Відступати звідси неможливо. Це було б цілковитою загибеллю для всіх нас. Але тому, що ми відступати не думаємо,- хрипко сміється він,- то й рвемося все далі в ці кам'яні катакомби (Гончар, III, 1959, 83).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цезурний | цезурна | цезурне | цезурні |
Родовий | цезурного | цезурної | цезурного | цезурних |
Давальний | цезурному | цезурній | цезурному | цезурним |
Знахідний | цезурний, цезурного | цезурну | цезурне | цезурні, цезурних |
Орудний | цезурним | цезурною | цезурним | цезурними |
Місцевий | на/у цезурному, цезурнім | на/у цезурній | на/у цезурному, цезурнім | на/у цезурних |