ценз
ЦЕНЗ, у, ч. 1. У Стародавньому Римі - періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди.
2. Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. [X р а п к о:] А там побачу, як [Печариця] з Галькою житимуть, землі можна купити... цензу того добути... То, може, і мировим оберуть... (Мирний, V, 1955, 173).
3. спец. Статистичний перепис. Промислові цензи.
4. Умова, потрібна для внесення підприємства в певний список, реєстр.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ценз | цензи |
Родовий | цензу | цензів |
Давальний | цензові, цензу | цензам |
Знахідний | ценз | цензи |
Орудний | цензом | цензами |
Місцевий | на/у цензі | на/у цензах |
Кличний | цензе | цензи |