цибеніти
ЦИБЕНІТИ, нить, недок., розм. Те саме, що цебеніти. Бреус скочив з коня. Розхристаний, скривавлений, з подертим рукавом сорочки, він ніяково тупцявся перед кошовим, мацаючи поранену руку, з якої цибеніла кров (Добр., Очак. розмир, 1965, 235); В загуслій тиші однотонно цибенів струмочок (Речм., Весн. грози, 1961, 226).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цибеню | цибенимо |
2 особа | цибениш | цибените |
3 особа | цибенить | цибенять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цибенітиму | цибенітимемо |
2 особа | цибенітимеш | цибенітимете |
3 особа | цибенітиме | цибенітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цибенів | цибеніли |
Жіночий рід | цибеніла | |
Середній рід | цибеніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цибенімо | |
2 особа | цибени | цибеніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цибенячи | |
Минулий час | цибенівши |