цивілізатор
ЦИВІЛІЗАТОР, а, ч. Той, хто насаджує цивілізацію (у 2 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цивілізатор | цивілізатори |
Родовий | цивілізатора | цивілізаторів |
Давальний | цивілізаторові, цивілізатору | цивілізаторам |
Знахідний | цивілізатора | цивілізаторів |
Орудний | цивілізатором | цивілізаторами |
Місцевий | на/у цивілізаторі, цивілізаторові | на/у цивілізаторах |
Кличний | цивілізаторе | цивілізатори |