цидула
ЦИДУЛА, и, ж., розм. Те саме, що цидулка. [Мартіан (читає ):] «Я жду тебе у кожну пору дня чи навіть ночі. Ти будеш як в раю. Цілую міцно тебе - так, як люблю ».. Цидула гречненько зложена й не без вогню (Л. Укр., III, 1952, 273); Загорнувши папірця, Кисачка передав його Пацьоренкові і повелів: - Збігай до Ласія, передай оцю цидулу (Збан., Переджнив'я, 1960, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цидула | цидули |
Родовий | цидули | цидул |
Давальний | цидулі | цидулам |
Знахідний | цидулу | цидули |
Орудний | цидулою | цидулами |
Місцевий | на/у цидулі | на/у цидулах |
Кличний | цидуло | цидули |