цопнути
ЦОПНУТИ, ну, неш, док., розм. Сильно ударити по чому-небудь. [Хлопець:] Добре. Я зараз візьму кийка в руки, та як тільки котрий руку до воза, я його так і цопну по лобові (Кроп., V, 1959, 331); «Подумає ведмідь - тюлень на Арсенька... цопне долонею ведмежою по голові - паляниця залишиться» (Трубл., І, 1955, 157).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цопну | цопнемо |
2 особа | цопнеш | цопнете |
3 особа | цопне | цопнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цопнув | цопнули |
Жіночий рід | цопнула | |
Середній рід | цопнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цопнімо | |
2 особа | цопни | цопніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | цопнувши |