чавунок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чавунок | чавунки |
Родовий | чавунка | чавунків |
Давальний | чавункові, чавунку | чавункам |
Знахідний | чавунок | чавунки |
Орудний | чавунком | чавунками |
Місцевий | на/у чавунку | на/у чавунках |
Кличний | чавунку | чавунки |
чавунка
ЧАВУНКА, и, ж., заст., розм. Залізниця. [Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (Кроп., П, 1958, 143); [Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка - добра вигадка (Сам., II, 1958, 163); - Пішки прийшов, бо чавунки стоять... Горить усе навкруги... (Ю. Янов., IV, 1959, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чавунка | чавунки |
Родовий | чавунки | чавунок |
Давальний | чавунці | чавункам |
Знахідний | чавунку | чавунки |
Орудний | чавункою | чавунками |
Місцевий | на/у чавунці | на/у чавунках |
Кличний | чавунко | чавунки |