чалапання
ЧАЛАПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чалапати і звуки, утворювані цією дією. Його очі були звернені в той бік, звідки долинало чалапання кінських копит по воді (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 187); Захляпали чоботи, один за одним бійці зникали в темряві, ..чалапання чобіт по калюжах чулося все тихіше й тихіше (Псрв., Дикий мед, 1963, 382); Поволі по церкві, то тут, то там, займались вогники.., од входу чулося чалапання ніг (Коцюб., І, 1955, 326).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чалапання | чалапання |
Родовий | чалапання | чалапань |
Давальний | чалапанню | чалапанням |
Знахідний | чалапання | чалапання |
Орудний | чалапанням | чалапаннями |
Місцевий | на/у чалапанні | на/у чалапаннях |
Кличний | чалапання | чалапання |